ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
     ПОСТАНОВА
     IМЕНЕМ   УКРАЇНИ
     20  лютого  2007 року     м.Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
 складі:
     головуючого: судді  Бим М.Є.
     суддів:  Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Леонтович К.Г.,Маринчак
Н.Є.
     при секретарі: Мельник I.М.
     з участю:
     представників відповідача:  Кропивницького  О.П., Шуляк Н.С.
     розглянувши  в  судовому засіданні адміністративну справу  за
касаційною   скаргою   Вариводи   Степана   Iлліча   на    рішення
Дрогобицького міськрайонного суду  від  03  червня  2004  року  та
ухвалу апеляційного суду Львівської області від  06  вересня  2004
року, у справі за позовом Вариводи С.I. до  управління  Пенсійного
фонду України в м.Трускавець  про перерахунок  пенсії,
 
                           ВСТАНОВИЛА:
     У грудні 2003 року Варивода С.I. звернувся до суду з  позовом
 до УПФУ  України  в  м.Трускавець,  в  якому  просив  зобов'язати
відповідача перерахувати призначену йому  пенсію,  посилаючись  на
те, що в період  з  1974  по  1999р.р.  він   працював  на  посаді
головного ветеринарного лікаря - головного  державного  інспектора
ветеринарної медицини - начальника міського підприємства (лікарні)
ветмедицини,  на займану ним посаду поширюється Закон України "Про
державну службу"  ( 3723-12 ) (3723-12)
        ,   тому  він  має  право  на  пенсію
державного службовця.
     Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 03 червня 2004
року, залишеним без  змін  ухвалою  апеляційного  суду  Львівської
області від 06 вересня 2004 року, в позові відмовлено.
     Позивач  Варивода С.I. в касаційній скарзі просить  скасувати
зазначені вище судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов
задоволити, посилаючись на  те,  що  судами  попередніх  інстанцій
неправильно  застосовано норми матеріального права.
     Перевіривши  матеріали  справи,   правильність   застосування
судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  норм  матеріального  і
процесуального  права,  колегія  суддів  дійшла  до  висновку,  що
касаційна скарга  підлягає задоволенню виходячи з наступного.
     Відмовляючи Вариводі С.I. в позові суд  першої  інстанції,  з
яким погодився суд  апеляційної  інстанції,  виходив  з  того,  що
оскільки позивачу відповідно до Закону  України  від  05.11.1991р.
"Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
         виплачується з  02.03.1992
року  пенсія  за  віком,  йому  пенсія  державного  службовця   не
призначалася, тому вимога позивача про проведення йому перерахунку
пенсії як державному службовцю  задоволенню не підлягає.
     Однак, погодитися з такими висновками суду не можна  з  таких
підстав.
     Пенсія є щомісячною грошовою виплатою і незважаючи на те,  що
призначається одноразово, її розмір і спосіб обчислення може  бути
оскаржений  пенсіонером  в  будь-який   період,   в   тому   числі
безпосередньо до суду. Крім того, працівник після набуття права на
пенсію може в любий  момент  звернутися  за  її  призначенням   чи
проведенням перерахунку пенсії, та   у  разі  незгоди  з  рішенням
(діями, бездіяльністю) державного органу  громадянин  на  підставі
ст.55 Конституції України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
           вправі  звернутися  до
суду за захистом своїх прав чи охоронюваних законом інтересів.
     Законом України від 16.11.2006 р. №361-У  ( 361-16 ) (361-16)
          внесено
зміни в Закон  України  "Про  ветеринарну  медицину"  ( 2498-12 ) (2498-12)
        ,
відповідно до яких начальники  територіальних  органів  Автономної
Республіки  Крим,  областей,  міст  Києва  та  Севастополя,  міст,
районів та  регіональних  служб,  їх  заступники  одночасно  є  за
посадою відповідно головними державними інспекторами  ветеринарної
медицини   та   заступниками   головних   державних    інспекторів
ветеринарної  медицини  зазначених  регіонів,  а  державні  лікарі
ветеринарної медицини державної служби  ветеринарної  медицини  та
регіональних служб одночасно є за  посадою  відповідно  державними
інспекторами ветеринарної медицини.  На  начальників  регіональних
служб та  їх  заступників  поширюється  дія  Закону  України  "Про
державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
        .   Згідно   Прикінцевих  положень  до
приведення  у  відповідність   із  цим  Законом  закони  та   інші
нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить
цьому Закону.
     Згідно ст.37 Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
        
(у  редакції  Закону  від  16.01.2003  р.)  на  одержання   пенсії
державних службовців мають право особи, які досягли  встановленого
законодавством пенсійного віку, за наявності загального  трудового
стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не  менше  20
років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та
які  на  час  досягнення  пенсійного  віку  працювали  на  посадах
державних службовців, а також особи, які мають не менше  20  років
стажу роботи на посадах, віднесених до категорій  посад  державних
службовців,  -  незалежно  від  місця  роботи  на  час  досягнення
пенсійного  віку.  Пенсія  державним  службовцям  призначається  в
розмірі  80  відсотків  від  сум  їх  заробітної  плати,  на   які
нараховується збір на обов'язкове державне  пенсійне  страхування,
без обмеження граничного розміру пенсії,  а  особам,  які  на  час
звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, -  у
розмірі  80  відсотків  заробітної  плати  працюючого   державного
службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на
державній службі.
     Таким чином, Закон України "Про державну службу"  ( 3723-12 ) (3723-12)
        
(з урахуванням  змін,  внесених   Законом  від  16.01.2003р.)   не
 містить норми, за якою право на пенсію державного службовця мають
лише особи, які працювали  на  посадах  державної  служби  на  час
набрання чинності цим Законом.стосовно того, що  оскільки позивачу
в 1992  році  була  призначена  пенсія  за  віком  і  йому  пенсія
державного службовця не призначалася, тому він  не  має  права  на
перерахунок  пенсії  державного  службовця,  визнати  законним  не
можна.
     Згідно    Закону    України   "Про   ветеринарну    медицину"
( 2498-12 ) (2498-12)
         право на  пенсію державного службовця мають відповідні
працівники  ветеринарної  медицини,  посади   яких   Законом   від
16.11.2006р.  віднесено до категорій посад  державних  службовців,
та які мають  встановлений  ст.37  Закону  України  "Про  державну
службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
          стаж державної служби.
     Отже,  з  врахуванням  внесених  до  Закону    України   "Про
ветеринарну медицину" ( 2498-12 ) (2498-12)
         змін  стаж роботи позивача  з 26
лютого 1974 року по 28  серпня  1993  року  відноситься  до  стажу
державної служби.
     За  таких  обставин   колегія  суддів  дійшла  висновку,   що
постановлені  у  справі   рішення  судів  першої  та   апеляційної
інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням  нового  рішення  про
 задоволення позову  Вариводи С.I. щодо   покладення  зобов'язання
на   субєкта  оскарження   призначити   йому   пенсію   державного
службовця.
     Керуючись  ст.37  Закону   України  "Про   державну   службу"
( 3723-12 ) (3723-12)
         , ст.7  Закону   України  "Про  ветеринарну  медицину"
( 2498-12 ) (2498-12)
           ,   ст.   ст.   221,   223,   229,   232     Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,
 
                           ПОСТАНОВИЛА:
     Касаційну скаргу  Вариводи Степана Iлліча  задовольнити.
     Рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 03 червня  2004
року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 06 вересня
2004 року  скасувати та ухвалити нове рішення.
     Зобовязати   управління   Пенсійного    фонду    України    в
м.Трускавець  Львівської області  призначити громадянину  Вариводі
 Степану  Iллічу,   1931  року  народження,   пенсію    державного
службовця .
     Постанова  набирає законної сили з моменту її проголошення  і
оскарженню не підлягає.
     Судді