ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко
Є.А.,
при секретарі: Бойченко Ю.П.,
за участю представників:
від позивача - Черномаз В.Д., Аладіної Р.Д.,
від відповідача - Свістунова I.В., Межирицького А.О.,
за участю прокурора Кудінова Ю.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Прокуратури Харківської області, ДПI у Московському районі м.
Харкова та ВДК у Московському районі м. Харкова на рішення
Господарського суду Харківської області від 01.02.2006 року та
ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
03.04.2006 року по справі № 04/391-05 за позовом ТОВ
"Українсько-російська фірма "Ю.К.А.С." до ДПI у Московському
районі м. Харкова та ВДК у Московському районі м. Харкова про
стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ та стягнення відсотків за
несвоєчасне відшкодування.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які
з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги
щодо дотримання правильності застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Господарського суду Харківської області від
01.02.2006 року, залишеним без змін ухвалу Харківського
апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року, позовні
вимоги ТОВ "Українсько-російська фірма "Ю.К.А.С." до ДПI у
Московському районі м. Харкова та ВДК у Московському районі м.
Харкова про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ та стягнення
відсотків за несвоєчасне відшкодування - задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, Прокуратура
Харківської області 28.04.2005 року, ДПI у Московському районі м.
Харкова 07.04.2006 року та ВДК у Московському районі м. Харкова
03.05.2005 року звернулися з касаційними скаргами до Вищого
адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.11.2006
року касаційні скарги ДПI у Московському районі м. Харкова та ВДК
у Московському районі м. Харкова прийняті до провадження суду, по
ним відкрито касаційне провадження. Ухвалою Вищого
адміністративного суду України від 18.12.2006 року касаційна
скарга Прокуратура Харківської області прийнята до провадження
суду, по ним відкрито касаційне провадження.
В касаційних скаргах Прокуратура Харківської області, ДПI у
Московському районі м. Харкова та ВДК у Московському районі м.
Харкова просять скасувати судові рішення та постановити нове - про
відмову в задоволені позову.
Касаційні скарги необхідно задовольнити частково з огляду на
наступне.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким
погодилася колегія апеляційної інстанції, виходив з встановлених
по справі обставин, а саме з того, що за результатами фінансово -
господарської діяльності за січень, березень, квітень, червень,
липень, серпень 2004 року у позивача різниця між загальною сумою
податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту мала від'ємне
значення у розмірі 5575038,00 грн., яка підлягала відшкодуванню з
бюджету на розрахунковий рахунок платнику податків протягом
місяця, який слідує після місяця, в якому була подана декларація
та протягом місяця, що настає після подання декларації за третій
звітний період після виникнення від'ємного значення податку:
- за січень 2004 року - 307257,00 грн. (дата подачі
20.02.2004 року) з 20.03.04р.;
- за березень 2004 року - 397017,00 грн. (дата подачі
20.04.2004 року): 148349,00 грн. - з 20.05.2004 року, 249068,00
грн. - з 20.07.2004 року;
- за квітень 2004 року - 3299938,00 грн. (дата подачі
20.05.2004 року) з 20.06.2004 року;
- за червень 2004 року (уточнюючий розрахунок, направлений до
ДПI 13.10.2004 року) - 592663,00 грн. з 13.11.2004 року;
- за липень 2004 року - 906790,00 грн. (дата подачі
18.08.2004 року): 615166,00 грн. з 18.09.2004 року, 291624,00 грн.
з 18.11.2004 року;
- за серпень 2004 року (уточнюючий розрахунок, направлений до
ДПI 20.09.2004 року) - 70773,00 грн. з 20.10. 2004 року.
Висновками ДПI, реєстрами кредитових платежів, виписками
банку, документами щодо оформлення сум облігаціями внутрішніх
державних позик згідно ст. 12 Закону України "Про державний бюджет
України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
та іншими документами
підтверджується часткове відшкодування позивачу з державного
бюджету бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 3255364,00 грн.
Згідно пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі, коли за результатами
звітного періоду сума, визначена згідно з пп.7.7.1 цієї статті,
має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику
податку з державного бюджету України протягом місяця, наступного
після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період. За бажанням платника
податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або
частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке
рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Відповідно до ч. 2 пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підставою для отримання бюджетного
відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітній
період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування
може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з
цього податку. Таке рішення платника податку відображається в
податковій декларації. Отже, підставою для отримання бюджетного
відшкодування є дані тільки податкової декларації.
Товариством з обмежено відповідальністю "Українсько-російська
фірма "Ю.К.А.С." у декларації з податку на додану вартість за
червень, серпень 2004 року не було задекларовано до відшкодування
з бюджету від'ємне значення ПДВ, але при цьому, за червень 2004р.
подано уточнюючий розрахунок до ДПI 13.10.2004 року та
задекларовано 592663,00 грн. для відшкодування протягом місяця, що
наступає після подання цього розрахунку, за серпень 2004 року
подано уточнюючий розрахунок, направлений до ДПI 20.09.2004 року
та задекларовано 70773,00 грн. шляхом відшкодування протягом
місяця, що наступає після подання цього розрахунку.
Оскільки позивачем було подано уточнюючі декларації за
вказані періоди щодо зміни порядку відшкодування податку на додану
вартість, а підставою для отримання бюджетного відшкодування є
дані тільки податкової декларації, то бюджетне відшкодування мало
бути відшкодовано позивачу протягом місяця, наступного після
подачі декларації.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Указу Президента України "Про деякі зміни
в оподаткуванні" ( 857/98 ) (857/98)
, згідно якої якщо сума від'ємного
значення податку не погашається сумами податкових зобов'язань, що
виникли протягом трьох наступних звітних періодів, така сума
підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах,
визначених законодавством, протягом місяця, що настає після
подання декларації за третій звітний період після виникнення
від'ємного значення податку.
Оскільки позивачем у декларації за березень 2004р. сума -
249068,00 грн., за липень 2004р. - 291624,00 грн. - виявлено
бажання щодо перерахування бюджетного відшкодування на його
рахунок після погашення його податкових зобов'язань протягом трьох
наступних звітних періодів, то право на відшкодування податку на
додану вартість у нього мало виникнути протягом місяця, що настає
після подання декларації за третій звітний період після виникнення
від'ємного значення податку.
Відповідно до п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку, який здійснює
операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі
митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного
відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на
отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня
подання такого розрахунку. Експортне відшкодування, відповідно до
п.8.6 ст.8 цього Закону, надається протягом 30 календарних днів,
наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.
Згідно з ч. 5 пп.7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми, не відшкодовані платнику
податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються
бюджетною заборгованістю.
На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на
рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку
України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її
дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у
будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості
звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та
притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у
несвоєчасному відшкодуванні надмірно спл ачених податків.
Матеріалами справи підтверджується право позивача на
нарахування процентів на суму бюджетної заборгованості по
експортному відшкодуванню в розмірі 174662,19 грн., тобто у
відповідності до законодавства, яке діяло на момент виникнення
спірних відносин. Щодо вимог про стягнення нарахованих з
01.06.2005р. відсотків на суму бюджетної заборгованості, то суди
прийшли до правильного висновку, що підстави для їх задоволення
відсутні, оскільки редакція Закону України "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлює інший порядок і строки нарахування відсотків на
бюджетну заборгованість.
Розрахунки між позивачем та його контрагентами по
господарських операціях, суми ПДВ по яких віднесені до складу
податкового кредиту за січень, березень, червень, липень, серпень
2004 року в сумі 13984090,64 грн. в т.ч. ПДВ - 2330681,77 грн.
підтверджені висновком судово-економічної експертизи № 9945 від
12.12.2005р., проведеної експертами Харківського НДI судових
експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса, який базується на
документах, що містяться в матеріалах справи. Також,
підтверджуються суми від'ємного значення ПДВ за січень, березень,
червень, липень, серпень 2004 року, відображені позивачем в
деклараціях по ПДВ за зазначені періоди.
Враховуючи, що право позивача на бюджетне відшкодування
базується на нормах чинного законодавства, підтверджене
відповідачем, розрахунок позовної суми проведений у відповідності
до фактичних обставин, суд першої інстанції обгрунтовано зробив
висновок, а апеляційний суд правильно погодився з ним, що позовні
вимоги ТОВ "Українсько-російська фірма "Ю.К.А.С." є обгрунтованими
і такими, що підлягають задоволенню у розмірі 2319674,00 грн.
бюджетної заборгованості по експортному відшкодуванню з податку на
додану вартість і процентів у розмірі 174662 грн. 19 коп.
Відповідно до п.6 ст.7 Положення про Державне казначейство,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.95
р. № 590 ( 590-95-п ) (590-95-п)
, повернення за рахунок державного бюджету
зайво сплачених або стягнутих податків, зборів і обов'язкових
платежів здійснюють відділення Державного казначейства за поданням
державних податкових інспекцій. Порядок відшкодування податку на
додану вартість, затверджений наказом ДПА України та Державного
казначейства України за висновками податкових органів або за
рішенням суду.
Не заслуговують на увагу доводи касаційних скарг, що за
змістом Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право на відшкодування виникає лише при фактичній
надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту
існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні
товару, оскільки, відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
бюджетне відшкодування -
сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку
з надмірною сплатою податку в випадках, визначених цим Законом.
Віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до
податкового кредиту, в розумінні Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, не передбачає умови про сплату цих
сум до бюджету.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті
податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні
наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою
для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на
додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені
законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі
документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Посилання податкової інспекції на те, що згідно ст. 8 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, яка
визначає особливий порядок оподаткування операцій з експорту
товарів, не передбачено нарахування процентів, є неправомірним,
оскільки дійсно стаття 8 цього Закону має назву "Особливості
оподаткування операцій з вивезення (пересилання) товарів (робіт,
послуг) за межі митної території України", але питання, пов'язані
з нарахуванням процентів на суму бюджетної заборгованості вона не
регламентує, оскільки це питання висвітлюється пп. 7.7.3 ст. 7
зазначеного Закону в редакції, що діяла на момент виникнення
спірних відносин.
З огляду на зазначене, господарюючий суб'єкт, діяльність
якого пов'язана з вивезенням (пересиланням) товарів (робіт,
послуг) за межі митної території України, не може знаходитись у
гіршому становищі, ніж господарюючий суб'єкт, що працює на
внутрішньому ринку, щодо відшкодування податку на додану вартість,
а також суми відсотків за несвоєчасне його відшкодування.
В матеріалах справи також відсутні докази обставин, які б
свідчили про недійсність угод, укладених позивачем з контрагентами
по цим операціям.
Разом з тим, вимоги касаційних скарг щодо скасування судових
рішень в частині стягнення з Державного бюджету України на користь
ТОВ "Українсько-російська фірма "Ю.К.А.С." 118,00 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають
задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ч.1 ст.94 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо
судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом
владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально
підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно до ч.1 ст.87 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, судові
витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з
розглядом справи.
Частиною 3 ст. 87 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
передбачений
виключний перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме:
1) витрати на правову допомогу;
2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із
прибуттям до суду;
3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів,
перекладачів та проведенням судових експертиз;
4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці
та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Таким чином, рішення суду першої інстанції та ухвала апеляції
в цій частині підлягають скасуванню як такі, що не грунтуються на
вимогах чинного законодавства та не відповідають нормам
процесуального права.
Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 225, 231 та ч.5 ст.254
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційні скарги Прокуратури Харківської області, ДПI у
Московському районі м. Харкова та ВДК у Московському районі м.
Харкова задовольнити частково, рішення Господарського суду
Харківської області від 01.02.2006 року та ухвалу Харківського
апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року в частині
відшкодування з державного бюджету 118 грн. на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - скасувати, в
решті - судові рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий:
/підпис/
______________________________
Шипуліна Т.М.
Судді:
/підписи/
_______________________________
Бившева Л.I.
_______________________________
Костенко М.I.
_______________________________
Маринчак Н.Є.
_______________________________
Усенко Є.А.
З оригіналом згідно.
Суддя Шипуліна Т.М.