ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
______________________________________________________________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2007 р. м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого -судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак
Н.Є.
при секретарі - Коротких В.В.
за участю представників:Управління пенсійного фонду України в
Приморському районі м. Одеси Яцун О.М., Яцун I.М., Пенсійного
фонду України Сябренка А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні
суду касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в
Приморському районі м. Одеси на постанову господарського суду
Одеської області від 10 лютого 2006 року та постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 6 квітня 2006 року по справі
за позовом Одеської залізниці до Управління пенсійного фонду
України в Приморському районі м. Одеси про визнання недійсним
рішення та вимоги про сплату боргу, -
ВСТАНОВИЛА :
В листопаді 2005 р. Одеська залізниця звернулася в суд з
позовом до Управління пенсійного фонду України в Приморському
районі м. Одеси про визнання недійсним рішення № 3626 від
28.10.2004 р. про застосування фінансових санкцій за приховання
(заниження) страхувальником сум заробітної плати, на які
нараховуються страхові внески, мотивуючи позовні вимоги тим, що
видання працівникам залізниці безкоштовних квитків на проїзд на
залізничному транспорті, за що на них накладені штрафні санкції,
не є винагородою за працю і не відносяться до жодного виду
заробітної плати, а відноситься до пільг і не є порушенням чинного
законодавства.
Постановою господарського суду Одеської області від
10.02.2006 р.
_____________________________________________________________
_____Справа №-к-19662/06 Д3 Доповідач: Леонтович К.Г.
залишеною без змін постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 06.04.2006 р., позовні вимоги задоволені.
Не погоджуючись із постановленими у справі судовими рішеннями
Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси
подало касаційну скаргу, в якій просить постанови судів першої та
апеляційної інстанції скасувати з підстав неправильного
застосуванням норм матеріального права та прийняти рішення про
задоволення вимог пенсійного фонду.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що
позивач своїм працівникам надавав безкоштовні квитки на проїзд на
залізничному транспорті. При проведенні планової документальної
перевірки відповідач донарахував страхові внески на суму 96900.04
грн.. пов'язані з наданням працівникам безкоштовного проїзду на
залізничному транспорті.
При задоволенні позовних вимог суди посилалися на ті
обставини, що вказані виплати являються пільгами, соціальними
гарантіями і не відносяться до видів заробітної плати, з цих
підстав суди прийшли до висновків, що відповідач безпідставно
донарахував позивачу страхові внески.
Однак, вищенаведені висновки судів не обгрунтовані. Судами
першої та апеляційної інстанції неповно з'ясовані обставини
справи, що мають значення для правильного вирішення справи, не
визначені види спірних виплат, до якої категорії вони відносяться.
Судами не встановлено з якого фонду оплачувалися залізничні
квитки, які надавалися безкоштовно працівникам, також не
встановлено на яких підставах надавалися безкоштовні проїзні
квитки і як вони проводилися по бухгалтерському обліку, не
перевірені доводи відповідача, що вказані виплати відносяться до
інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Неповне з'ясування
обставин справи не дає можливості касаційному суду дійти
висновків щодо законності та обгрунтованості судових рішень.
При встановленні наведених фактів судами першої та
апеляційної інстанції порушені норми матеріального та
процесуального права, які призвели до необгрунтованого прийняття
судових рішень і не можуть бути перевірені та усунуті судом
касаційної інстанції.
Відповідно до ст. 227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставами для
скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з
направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм
матеріального чи процесуального права, які призвели до
неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом
касаційної інстанції.
За таких обставин доводи касаційної скарги висновки судів
першої та апеляційної інстанції спростовують, а касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої
та апеляційної інстанції та направленням справи на новий судовий
розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наведеного справа
підлягає поверненню в суд першої інстанції для розгляду позову по
суті.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в
Приморському районі м. Одеси задовольнити частково.
Постанову господарського суду Одеської області від 10 лютого
2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 6 квітня 2006 року скасувати, справу направити на новий
судовий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: підписи
З оригіналом згідно:
Суддя Вищого адміністративного суду України К.Г.Леонтович