ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
__________________________________________________________________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2007 р. м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого -судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., .Леонтович К.Г., Маринчак
Н.Є.
при секретарі - Коротких В.В.
за участюпредставників: Суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи ОСОБА_1. - ОСОБА_2, Прилуцької об'єднаної державної
податкової інспекції Чернігівської області ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні
суду касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової
інспекції Чернігівської області на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 13 березня 2006 року у справі
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. до
Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської
області про визнання недійсними рішення та податкового
повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА :
В жовтні 2005 р. суб'єкт підприємницької діяльності -фізична
особа ОСОБА_1, звернувся в суд з позовом до Прилуцької об'єднаної
державної податкової інспекції Чернігівської області щодо визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення про застосування
фінансових санкцій НОМЕР_1 в розмірі 2340 грн. за порушення
законодавства застосування РРО в сфері торгівлі, громадського
харчування та рішення про застосування штрафних санкцій НОМЕР_2
за роздрібну торгівлю алкогольними напоями на суму 1700 грн. та
тютюновими виробами на суму 1700 грн. без ліцензії, в загальній
сумі 3400 грн..
_____________________________________________________________
_____Справа №-к-18442/06 Д3 Доповідач: Леонтович К.Г.
Позовні вимоги мотивував тим, що на період перевірки дія
ліцензій на реалізацію алкогольними напоями та тютюновими виробами
була призупинена. В той час як до нього застосовані штрафні
санкції за порушення Закону, коли такі ліцензії взагалі не були
отримані або анульовані. Щодо порушення законодавства про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
то ці порушення допустила продавець магазину, яка знаходиться з
ним у трудових відносинах.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 13
грудня 2005 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13
березня 2006 року постанова господарського суду Чернігівської
області від 13 12.2005 р. скасована частково, позов задоволений
частково, визнане недійсним податкове повідомлення - рішення №
НОМЕР_2 та визнане недійсним податкове повідомлення - рішення
№ НОМЕР_3 в частині визначення як податкового
повідомлення-рішення, в решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із поставленим судовим рішенням апеляційного
суду Прилуцька об'єднана державна податкова інспекція
Чернігівської області подала касаційну скаргу, в якій просить
постанову апеляційного господарського суду змінити, яка прийнята
з порушенням норм матеріального права та залишити без змін
постанову суду першої інстанції.
В запереченнях на касаційну скаргу суб'єкт підприємницької
діяльності-фізична особа ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу
без задоволення, а судові рішення без змін.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що
позивач, являючись суб'єктом підприємницької діяльності,
реалізовував спиртні напої та тютюнові вироби в магазині. При
проведенні перевірки діяльності щодо контролю за здійсненням
розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу
магазину відповідачем був складений акт від 24.09.2004 р. згідно
якого встановлена реалізація алкогольних напоїв та тютюнових
виробів за період призупинення дії ліцензій на реалізацію
спиртних напоїв та тютюнових виробів, а також проведення
розрахункових операцій без застосування реєстратора та
невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення
розрахунків з сумою коштів, яка зазначена в звіті РРО. На
підставі вказаного акту рішенням № НОМЕР_2 до позивача
відповідно до ст.17 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу за незаконну
роздрібну торгівлю алкогольними напоями в розмірі 1700 грн. та за
незаконну роздрібну торгівлю тютюновими виробами - 1700 грн., а
податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_4 на підставі ст.25
Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових
операцій в сфері громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
до позивача були застосовані штрафні санкції в розмірі 2340 грн.
Суд першої інстанції, прийшов до обгрунтованих висновків, що
мали місце порушення Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, оскільки,
торгівля спиртними напоями та тютюновими виробами на час
призупинення дії ліцензій, являється незаконною торгівлею, так як
призупинення дії ліцензій позбавляє права на такі торгові
операції.
Суди першої та апеляційної інстанції, на підставі зібраних по
справі доказів в сукупності, прийшли до вірних висновків щодо
доведеності факту порушення Закону України "Про застосування
реєстратора розрахункових операцій в сфері громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
. При цьому суд апеляційної інстанції
обгрунтовано послався на ті обставини, що застосування штрафних
санкцій за вказаним Законом не являється податковим зобов'язанням,
що суперечить Закону України " Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетними та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, тому апеляційний суд прийшов до правильних
висновків щодо визнання недійсним податкового повідомлення -
рішення № НОМЕР_4 в частині визначення його як податкового
повідомлення-рішення. Однак, висновки апеляційного суду щодо
визнання недійсним податкового рішення № НОМЕР_2 з тих підстав, що
держані податкові інспекції не мають повноважень накладати
стягнення за порушення закону про обіг та реалізацію спиртних
напоїв і тютюнових виробів, оскільки такі повноваження мають
органи, які видають ліцензії, не грунтуються на нормах закону.
Так, згідно ст.8 Закону України "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12 ) (509-12)
на податкові органи покладені функції
виконання по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та
тютюнових виробів і застосування фінансових санкцій за порушення
вказаного законодавства у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
рішення
про стягнення штрафів приймаються органом, який видавав ліцензію
та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції,
визначеної законами України. Законом України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
державні податкові
інспекції і є тими іншими органами, яким надано право
застосування штрафних санкцій за порушення Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
Виходячи з наведеного дії відповідача щодо прийняття
рішення № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій до позивача
відповідно до ст.17 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
є
правомірними, а в цій частині постанова апеляційного суду підлягає
скасуванню.
Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм
матеріального права частково обгрунтовані і спростовують
висновки судів першої та апеляційної інстанції, оскільки в
повному обсязі встановлені обставини справи і немає необхідності
досліджувати нові докази, то постанови судів першої та апеляційної
інстанції підлягають скасуванню з прийняттям судом касаційної
інстанції нової постанови.
При встановленні наведених фактів судами першої та
апеляційної інстанції правильно та повно встановлені фактичні
обставини справи, однак, при прийнятті рішення суди допустилися
порушення норм матеріального права, які призвели до незаконного
судового рішення.
Відповідно до ст. 229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та
апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини
справи встановлені правильно і повно, але при цьому суди
допустилися порушення норм матеріального права, що призвело до
ухвалення незаконного рішення.
Наведені відповідачем в касаційній скарзі доводи про
порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права,
які привели до неправильного вирішення спору по суті знайшли своє
підтвердження, що стосується і постанови суду першої інстанції,
тому постанова суду першої та постанова суду апеляційної
інстанцій підлягають скасуванню як незаконні та необгрунтовані, а
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з прийняттям
Вищим адміністративним судом України нової постанови та вирішення
позову по суті.
Керуючись ст.ст.220,223,229,232 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України, -
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової
інспекції Чернігівської області задовольнити частково.
Постанову господарського суду Львівської області від 13
грудня 2005 року та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 13 березня 2006 року скасувати. Прийняти
по справі нову постанову.
Позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
задовольнити частково, визнати недійсним податкове повідомлення -
рішення №НОМЕР_1. в частині застосування штрафних санкцій як
визначення його податковим повідомленням - рішенням, в решті
позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Судді
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
__________________________________________________________________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
резолютивна частина
13 лютого 2007 р. м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого -судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., .Леонтович К.Г., Маринчак
Н.Є.
при секретарі - Коротких В.В.
за участюпредставників: Суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи ОСОБА_1. - ОСОБА_2, Прилуцької об'єднаної державної
податкової інспекції Чернігівської області ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні
суду касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової
інспекції Чернігівської області на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 13 березня 2006 року у справі
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. до
Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської
області про визнання недійсними рішення та податкового
повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА :
На підставі ст.230, ч.3 ст.160 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
колегія суддів Вищого адміністративного суду України проголошує
вступну та резолютивну частини ухвали.
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової
інспекції Чернігівської області задовольнити частково.
Постанову господарського суду Львівської області від 13
грудня 2005 року та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 13 березня 2006 року скасувати. Прийняти
по справі нову постанову.
Позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
задовольнити частково, визнати недійсним податкове повідомлення -
рішення №НОМЕР_1. в частині застосування штрафних санкцій як
визначення його податковим повідомленням - рішенням, в решті
позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Судді: підписи
З оригіналом згідно:
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.Г.Леонтович