ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: Смоковича М.I.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 24
листопада 2003 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури
Запорізької області про стягнення грошової допомоги при
звільненні, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури
Запорізької області про стягнення грошової допомоги при
звільненні.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від
12 травня 2003 року позов задоволено частково. Стягнуто з
прокуратури Запорізької області на користь ОСОБА_1 грошову
допомогу при звільненні в сумі 4946,41 грн. та державне мито в
сумі 51 грн.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 24
листопада 2003 року апеляційну скаргу задоволено. Рішення
Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня
2003 року скасовано та постановлено нове рішення, яким позовні
вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення.
Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням суду
апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого
адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій
посилається на неправильне застосування судом норм матеріального
права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і
постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для
ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи
касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі
та застосування судами норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
за таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури
на прокурорсько-слідчих посадах 41 рік і 27.02.1995 року
звільнився на пенсію за вислугою років, але продовжував працювати
до 02.09.1996 року.
Статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
(у
редакції Закону від 26 листопада 1993 року N 3662-12)
врегульовуються питання пенсійного забезпечення прокурорів і
слідчих.
Законом України від 12 липня 2001 року № 2663-III ( 2663-14 ) (2663-14)
до ч.15 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
були
внесені зміни, згідно з якими, прокурорам і слідчим у разі виходу
на пенсію за вислугою років чи за інвалідністю виплачується
грошова допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку,
з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором,
слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах
прокуратури.
При цьому в ч.18 ст.50-1 даного Закону зазначено, що
положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа
працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом
призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю
безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у
науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію,
за умови наявності у них передбаченого цією статтею стажу роботи.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
закони та інші нормативно-правові акти не мають
зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або
скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за
конституційним зверненням Національного банку України щодо
офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(справа про зворотну дію в часі законів та
інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року зазначено,
що дію нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона
починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з
втратою ним чинності, тобто, до події, факту застосовується той
закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони
настали або мали місце.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 звільнився з роботи у зв'язку з
виходом на пенсію до набрання чинності змінами до ст.50-1 Закону
України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
, що передбачили виплату
грошової допомоги при виході на пенсію, то він не має законних
підстав для отримання такої допомоги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної
інстанцій, який скасував рішення місцевого суду і залишив без
задоволення позов ОСОБА_1
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення
норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у
статтях 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм
матеріального та процесуального права, і підстави для його зміни
чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду Запорізької області від 24
листопада 2003 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури
Запорізької області про стягнення грошової допомоги при
звільненні - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав,
передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя Т.А.Чумаченко