ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 лютого 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Амєліна С.Є.
Кобилянського М.Г.
Гуріна М.I.
Юрченка В.В.
розглянувши, в попередньому судовому засіданні,
адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Вінницького обласного
військового комісаріату (ОВК) про перерахунок пенсії, яка
переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову
апеляційного суду Вінницької області від 6 грудня 2005 року
у с т а н о в и л а :
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до
Вінницького ОВК про перерахунок пенсії, посилаючись на те, що в
порушення вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
, розмір його
пенсій призначеної як військовослужбовцю звільненому зі служби у
1982 році не перерахований у зв'язку з підвищенням грошового
забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 31
жовтня 2005 року позов задоволено.
Новим рішенням апеляційного суду Вінницької області від 6
грудня 2005 року в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, з посиланням на порушення
апеляційним судом норм матеріального та процесуального права,
просить скасувати рішення останнього та залишити в силі постанову
суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної
скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 звільнився з дійсної
військової служби в запас, за станом здоров'я і йому призначена
пенсія у відповідності із правилами Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
(в новій редакції - Закон України "Про пенсійне забезпечення
осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
).
Також встановлено, що позивач при звільненні з військової
служби та призначенні пенсії не отримував премій та надбавок, які
просить врахувати при перерахунку пенсії.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції, виходив зі змісту
ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
, якою
передбачено, що у разі підвищення окладів грошового забезпечення
військовослужбовцям проводиться відповідний перерахунок пенсії, а
відповідно наказу Міністра оборони України № 205 ( z0212-94 ) (z0212-94)
від
08 серпня 1994 року, встановлено, що перерахунок раніше
призначених пенсій військовослужбовцям і членам їх сімей у зв'язку
зі зміною розмірів хоча б одного з видів грошового забезпечення, з
якого обчислюються пенсії, після звільнення зі служби
військовослужбовців, провадиться з тієї ж дати, з якої
підвищується грошове забезпечення відповідних категорій
військовослужбовців.
Скасувавши рішення і відмовивши у позові, апеляційний суд
правильно зазначив, що висновки суду першої інстанції суперечать
змісту норм матеріального права, якими врегульовані спірні
правовідносини.
Згідно зі ст. 43 названого Закону, пенсії особам офіцерського
складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової
служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право
на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з
грошового забезпечення. При цьому для обчислення пенсій
враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи
спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки
за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у
порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від
17 липня 1992 року № 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення
вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги
особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, особам начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з
таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною
посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або
спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років;
додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця
(надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та
умови служби).
З наведеного вбачається, що премії, передбачені постановою
Кабінету Міністрів України №829 від 22 травня 2000 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
року, щомісячні надбавки, передбачені Указом Президента України
№173 від 23 лютого 2002 ( 173/2002 ) (173/2002)
року та Указом Президента
України №389 від 5 травня 2003 ( 389/2003 ) (389/2003)
року, відносяться до
додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок
при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час
проходження служби.
Крім того, Закон України "Про внесення змін до статті 43
Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 1769-15 ) (1769-15)
, який набув чинності з 1 січня
2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку
пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби
нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій
за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не
підлягають.
Оскільки позивач ставить питання про перерахунок пенсії до 1
січня 2005 року при цьому цих премії та надбавок не отримував під
час проходження служби, то, з огляду на викладене, апеляційний суд
правильно відмовив йому в задоволені позову.
Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм
матеріального права висновків апеляційного суду не спростовують,
оскільки грунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених
правових норм.
За правилами ч. 3 ст. 220-1, ч. 1 ст. 224 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо суд апеляційної інстанції не допустив порушень
норм матеріального і процесуального права при ухваленні
оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції
відхиляє касаційну скаргу, а судове рішення залишає без змін.
Керуючись наведеним, ст.ст. 223, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а постанову апеляційного
суду Вінницької області від 6 грудня 2005 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, крім як з
підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий М.I. Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
М.Г. Кобилянський
М.I. Гурін
В.В. Юрченко