ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі :
Суддів: Бутенка В. I.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Панченка О. I.,
Сороки М. О.,
Штульмана I. В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАI УМВС
України в Дніпропетровській області про визнання неправомірним
вилучення автомобілів і стягнення моральної шкоди, за касаційною
скаргою ОСОБА_1 на постанову Бабушкінського районного суду м.
Дніпропетровська від 20 жовтня 2005 року та ухвалу Апеляційного
суду Дніпропетровської області від 04 січня 2006 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська
від 20 жовтня 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04
січня 2006 року апеляційна скарга ОСОБА_1. залишена без
задоволення, а постанова Бабушкінського районного суду м.
Дніпропетровська від 20 жовтня 2005 року - без змін.
У касаційній скарзі на постанову Бабушкінського районного
суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2005 року та ухвалу
Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 січня 2006 року
ОСОБА_1. ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з
неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального
права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної
інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що працівники ДАI,
здійснюючи вилучення транспортного засобу та відсторонення від
керування автомобілем, діяли в межах наданих їм повноважень
відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення
( 80731-10 ) (80731-10)
, Закону України "Про дорожній рух" ( 3353-12 ) (3353-12)
,
Правил дорожнього руху, тому підстав для визнання їх дій
неправомірними не вбачається.
Згідно з ст.. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судові рішення є
законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно
перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин та на підставі закону, що регулює спірні відносини;
в судових рішеннях повно відображені обставини, що мають значення
для даної справи, висновки судів про встановлені обставини і
правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і
підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому
засіданні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення
ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права,
а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20
жовтня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської
області від 04 січня 2006 року - без змін .
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених
ст. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді :
(підпис) В. I. Бутенко
(підпис) Т. О. Лиска
(підпис) О. I. Панченко
(підпис) М. О. Сорока
(підпис) I. В. Штульман
З оригіналом згідно суддя Т. О. Лиска