ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі :
Суддів: Бутенка В. I.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Панченка О. I.,
Сороки М. О.,
Штульмана I. В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії
Президента України, зацікавлені особи: Міністерство екології та
природних ресурсів України, Міністерство транспорту України, за
касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду
м. Києва від 12 січня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м.
Києва від 15 червня 2004 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Заявник звернувся до суду з вимогою до Президента України про
визнання п. 3 Указу Президента України "Про рішення Ради
національної безпеки і оборони України від 06.06.2003 р. "Про стан
виконання Указу Президента України від 10.08.1998 р. № 861 "Про
створення Дунайського біосферного заповідника" та перспективи
будівництва судноплавного шляху Дунай-Чорне море" ( 502/2003 ) (502/2003)
,
посилаючись на те, що вказаним пунктом Указу змінено межі
Дунайського біосферного заповідника, що не відповідає вимогам
законів України "Про природно-заповідний фонд України"
( 2456-12 ) (2456-12)
, "Про охорону навколишнього природного середовища" та
порушує права заявника.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 січня
2004 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 червня 2004 року
апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена, а рішення Печерського
районного суду м. Києва від 12 січня 2004 року залишено без змін.
У касаційній скарзі на рішення Печерського районного суду м.
Києва від 12 січня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м.
Києва від 15 червня 2004 року ОСОБА_1 ставить питання про
скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням
норм матеріального та процесуального права та направлення справи
на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суди першої та апеляційної
інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що межі, територія або
статус Дунайського біосферного заповідника оскаржуваним Указом
Президента не змінені, а порушень прав, свобод чи законних
інтересів заявника прийняттям спірного нормативно-правового акту
не вбачається.
Згідно з ст.. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судові рішення є
законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно
перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин та на підставі закону, що регулює спірні відносини;
в судових рішеннях повно відображені обставини, що мають значення
для даної справи, висновки судів про встановлені обставини і
правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і
підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому
засіданні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення
ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права,
а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 січня 2004 року
та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 червня 2004 року -
без змін .
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених
ст. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді :
(підпис) В. I. Бутенко
(підпис) Т. О. Лиска
(підпис) О. I. Панченко
(підпис) М. О. Сорока
(підпис) I. В. Штульман
З оригіналом згідно суддя Т. О. Лиска