ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010 м. Київ, вул. Московська, 8
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.02.2007
№ К-12330/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.I. Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі: Сорокіній Л.В
представники сторін в судове засідання не з'явились, про
розгляд справи повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро"на рішення
Господарського суду Херсонської області від 10.05.2005 та
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
01.09.2005 по справі № 7/85-О-05
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Митра-Агро"
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Митра-Агро" (далі -
ТОВ) звернулося до суду з позовом про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень від 22.09.2004 № 0002562600/0 про
донарахування податкового зобов'язання з ПДВ на суму 319 886,77
грн. та 159 943,39 грн. штрафні санкції та від 22.09.2004 №
0002602600/0 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ за
березень 2004 року.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від
10.05.2005, залишеним без змін постановою Запорізького
апеляційного господарського суду від 01.09.2005, в задоволенні
позовних вимог відмовлено.
Позивач (ТОВ) звернувся із касаційною скаргою на вказані
судові рішення, посилаючись на порушення судами норм пп. 7.2.1 п.
7.2 ст. 7 закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та пп. 6.2 п. 6 Порядку заповнення податкової
декларації і просить скасувати рішення Господарського суду
Херсонської області від 10.05.2005 та постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 01.09.2005 по справі №
7/85-О-05, як незаконні та задовольнити позовні вимоги.
Відповідач (далі - ДПI) надав заперечення на касаційну
скаргу, де пославшись на пп. 7.2.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зазначив про
правомірність висновків судів щодо обов'язкового зазначення
місцезнаходження юридичної особи. При цьому ДПI зазначила про
рішення судів щодо контрагентів Позивача, установчі документи яких
визнані недійними в судовому порядку, що і є на думку ДПI фактом
не визначення місцезнаходження юридичних осіб. А тому, оскільки
контрагенти Позивача не здійснювали отримання та віднесення до
бюджету ПДВ, зазначений факт ДПI розцінює як відсутність у ТОВ
підстави включення до податкового кредиту ПДВ і відповідно
відсутність підстав для бюджетного відшкодування. Враховуючи
зазначене в запереченні на касаційну скаргу, ДПI просить рішення
Господарського суду Херсонської області від 10.05.2005 та
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
01.09.2005 по справі № 7/85-О-05 залишити без змін, скаргу без
задоволення.
Перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї,
рішення судів першої та апеляційної інстанції, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав:
В силу пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податкова накладна видається
платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх
отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Виносячи судові рішення суди попередніх інстанцій посилаючись
на норму пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, вмотивовані тією обставиною, що у
податкових накладних, наданих позивачем, відсутня адреса продавця.
Зазначена обставина на думку судів унеможливлює включення сум,
зазначених у таких податкових накладних, до податкового кредиту.
Недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені ДПI в
результаті перевірки Позивача, зокрема відсутність адреси
Позивача, не робили накладні недійсними, не свідчили про їх
неналежність та недопустимість як доказів.
Ці накладні могли бути підставою для висновку суду,
зробленого в результаті оцінки всіх доказів у відповідності з
вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
та ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
про можливість ідентифікації контрагентів, про
достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських
операцій, сплати ПДВ.
При цьому визнання недійсними установчих документів
контрагентів Позивача не є підставою для висновку про
неправомірність віднесення понесених Позивачем витрат до
податкового кредиту та не свідчить про обгрунтованість рішення
ДПI, так як згідно із абз. 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
- підставою для
відповідальності платника податків є не підтвердження сум податку,
включених до податкового кредиту на момент перевірки платника
податку. Зазначене ж судами досліджено не було.
А в силу ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
перевіряючи правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі - суд
касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу. Тому з огляду на неповне встановлення у справі обставин,
касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржені
постанова та рішення суду скасуванню, а справа направленню на
новий розгляд. Господарському суду Херсонської області при новому
розгляді врахувати наведене.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Митра-Агро" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Херсонської області від
10.05.2005 та постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 01.09.2005 по справі № 7/85-О-05 скасувати.
Справу № 7/85-О-05 направити на новий розгляд до
Господарського суду Херсонської області.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню
не підлягає.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.I. Брайко
Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко
М.О. Федоров