ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: Смоковича М.I.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу
управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській
області на рішення Ужгородського міського суду Закарпатської
області від 04 грудня 2002 року та ухвалу апеляційного суду
Закарпатської області від 04 березня 2003 року у справі за
скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії управління Міністерства
внутрішніх справ України в Закарпатській області, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії
управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській
області, посилаючись на те, що з його пенсії незаконно виключено
50 відсоткову надбавку до посадового окладу та 40 відсоткову
надбавку до окладу за звання і не враховано щомісячну надбавку у
розмірі 100 відсоткового грошового забезпечення (окладів
грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) відповідно до
Указу Президента України № 771 від 31.08.2001 ( 771/2001 ) (771/2001)
року
"Про внесення змін до Указу Президента України від 04.10.1996
року № 926 ( 926/96 ) (926/96)
"Про умови грошового забезпечення осіб
рядового і начальницького складу та оплати праці працівників
органів внутрішніх справ".
Рішенням Ужгородського міського суду Закарпатської області
від 04 грудня 2002 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії управління Міністерства внутрішніх
справ України в Закарпатській області щодо виключення з сум
грошового утримання для нарахування пенсії ОСОБА_1 50 відсоткової
та 40 відсоткової надбавок до посадового окладу та окладу за
звання, вчинених при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.1996
року. Зобов'язано управління Міністерства внутрішніх справ
України в Закарпатській області провести перерахунок пенсії з
врахуванням 50 відсоткових та 40 відсоткових надбавок до
посадового окладу та окладу за звання, які він отримував до виходу
на пенсію та виплатити йому різницю між нарахованою та фактично
отриманою пенсією. В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 04
березня 2003 року рішення Ужгородського міського суду
Закарпатської області від 04 грудня 2002 року залишено без зміни.
Не погоджуючись з постановленими у справі судовими рішеннями
управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській
області звернулось до Вищого адміністративного суду України з
касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування
судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та
апеляційної інстанції і постановити нове рішення, яким відмовити
ОСОБА_1 в задоволенні скарги.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1
зазначає, що рішення Ужгородського міського суду Закарпатської
області від 04 грудня 2002 року та ухвала апеляційного суду
Закарпатської області від 04 березня 2003 року винесені без
порушень норм матеріального і процесуального права, на підставі
повного, всебічного та об'єктивного розгляду обставин у справі.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для
ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи
касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі
та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
, яка діяла на час призначення пенсії, призначені
військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ та членам їх сімей пенсії перераховуються
з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ.
Відповідно до Указу Президента України від 04.10.1996 року №
926 ( 926/96 ) (926/96)
"Про умови грошового забезпечення осіб рядового і
начальницького складу та оплати праці працівників органів
внутрішніх справ" особам рядового, а також середнього і старшого
начальницького складу органів внутрішніх справ установлені
щомісячні надбавки в розмірі 100 відсотків, вищого начальницького
складу - у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення (окладів
грошового забезпечення та надбавки за вислугу років), а
працівникам - у розмірі 100 відсотків посадових окладів.
Згідно з Указом Президента України №771 ( 771/2001 ) (771/2001)
від
31.08.2001 року "Про внесення змін до Указу Президента України від
04.10.1996 року № 926 ( 926/96 ) (926/96)
"Про умови грошового забезпечення
осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників
органів внутрішніх справ" особам рядового і начальницького
складу органів внутрішніх справ установлені щомісячні надбавки в
розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового
забезпечення та надбавки за вислугу років).
Відповідно до статті 58 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в
часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують
відповідальність особи.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 03 вересня 1996 року вийшов на
пенсію з посади IНФОРМАЦIЯ_1 управління Міністерства внутрішніх
справ України у званні IНФОРМАЦIЯ_2. При цьому при призначенні
йому пенсії були враховані посадовий оклад, оклад за спеціальне
звання, 40 відсотків за вислугу років, 50 відсотків посадового
окладу, 40 відсотків щомісячної надбавки до окладу за звання, 20
відсотків окладу за облік секретного діловодства і надбавка як
учаснику бойових дій. У грудні 1996 року Управління міністерства
внутрішніх справ України провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 і
виключило з пенсії 50 відсотків посадового окладу і 40 відсотків
щомісячної надбавки до окладу за звання.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та
апеляційної інстанції, які частково задовольняючи скаргу ОСОБА_1,
виходили з того, що управління Міністерства внутрішніх справ
України в Закарпатській області неправомірно зменшило ОСОБА_1
розмір пенсії, виключивши з грошового забезпечення надбавки, які
він отримував до виходу у відставку. Також правильним є висновок
судів про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо врахування при
перерахунку пенсії щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків
окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років
відповідно до Указу Президента № 771 ( 771/2001 ) (771/2001)
від 31.08.2001
року, оскільки він не отримував її під час проходження служби.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи
допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які
зазначені у статтях 225-229 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм
матеріального та процесуального права, і підстави для їх зміни чи
скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ
України в Закарпатській області залишити без задоволення.
Рішення Ужгородського міського суду Закарпатської області
від 04 грудня 2002 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської
області від 04 березня 2003 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на
неправомірні дії управління Міністерства внутрішніх справ України
в Закарпатській області - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав,
передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя Т.А.Чумаченко