ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.I., Голубєвої Г.К., Костенка М.I.,
Маринчак Н.Є.,
при секретарі: Iльченко О.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ДПI у м. Полтава на рішення Господарського суду Полтавської
області від 21.12.2004 року та постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 08.02.2005 року по справі №
3/252 за позовом ТОВ "Бурат" до ДПI у м. Полтаві, Відділення
державного казначейства у м. Полтаві про стягнення заборгованості
по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Господарського суду Полтавської області від
21.12.2004 року, залишеним без змін постановою Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 08.02.2005 року,
позовні вимоги ТОВ "Бурат" до ДПI у м. Полтаві, ВДК у м. Полтаві
про стягнення з державного бюджету 194695,00 грн. заборгованості
по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість за квітень
2004 року - задоволено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, ДПI у м.
Полтаві 23.02.2005 року звернулася з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України, який своєю ухвалою від 04 листопада
2005 року на підставі розділу VII Прикінцевих та перехідних
положень Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
направив касаційну скаргу ДПI у м. Полтава до Вищого
адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2006
року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній
відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі ДПI у м. Полтаві просить скасувати судові
рішення та направити справу на новий судовий розгляд.
Касаційну скаргу ДПI у м. Полтаві необхідно залишити без
задоволення, а судові рішення - без змін з огляду на наступне.
Судами було встановлено та підтверджується матеріалами
справи, що позивачем у відповідності до положень п.п. 7.7.2 п. 7.7
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у строки, передбачені законодавством для
відповідного податкового періоду, 20.05.2004 року було подано до
органу державної податкової служби податкову декларацію з податку
на додану вартість з від'ємним значенням ПДВ.
Також позивачем було подано розрахунок експортного
відшкодування, а також митні декларації, як підтвердження факту
експортування товарів за межі митної території України та копії
платіжних доручень по оплаті товариством придбаних товарів у його
постачальників, завірених банком.
16.06.2004 року ТОВ "Бурат" у зв'язку з виправленням
допущених помилок надав до податкової інспекції уточнюючий
розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, відповідно до якого,
загальна сума бюджетного відшкодування становить 194 695,00 грн.
Відповідно до вимог п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, платник податку, який здійснює
операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі
митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного
відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на
отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня
подання такого розрахунку. Зазначений розрахунок подається разом
із митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення
(експортування) товарів за межі митної території України,
відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом),
який засвідчує передання права власності на роботи (послуги),
призначені для їх споживання за межами митної території України.
Згідно з п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону, товари
вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі
митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування)
засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.
Копії вантажних митних декларацій, що містяться в матеріалах
справи відповідають вимогам п. 8 Положення про митну декларацію,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997
року № 547 ( 547-97-п ) (547-97-п)
, відповідно до якого вантажна митна
декларація, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою
за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної
печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення
товарів і транспортних засобів.
Отже, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого
висновку, а суд апеляційної інстанції правильно погодився з ним,
що експортні операції позивача здійснювались ним з дотриманням
вимог чинного законодавства.
Факти експортування позивачем товари та оплати вартості
одержаних товарів їх постачальникам підтверджуються вантажними
митними деклараціями та платіжними дорученнями, копії яких наявні
в матеріалах справи.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, сума податку, що
підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному
відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового
зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового
кредиту такого звітного податкового періоду.
Згідно з вимогами п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону
в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, у разі коли за
результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом
7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає
відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України
протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для
отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за
звітний період.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у
цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму
бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120
відсотків від облікової ставки Національного банку України,
встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії,
включаючи день погашення.
Податкові декларації, подані ТОВ "Бурат" є такими, що
відповідають вимогам, встановленим п.п.2.6.1 п.2.6 Порядку
заповнення та надання податкової декларації по податку на додану
вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №
166.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України "Про деякі
зміни в оподаткуванні" ( 857/98 ) (857/98)
, якщо сума від'ємного значення
податку не погашається сумами податкових зобов'язань, що виникли
протягом трьох наступних звітних періодів, така сума підлягає
відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах, визначених
законодавством, протягом місяця, що настає після подання
декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного
значення податку.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до
обгрунтованого висновку, що відповідач - ДПI у м. Полтаві в
порушення вимог чинного законодавства, зокрема зазначених вище
норм, не здійснила бюджетне відшкодування позивачу 194695,00 грн.
заборгованості по бюджетному відшкодуванню податку на додану
вартість за квітень 2004 року.
Такі висновки суду відповідають вимогам чинного
законодавства, підтверджується матеріалами справи та не
спростовується доводами касаційної скарги.
Посилання відповідача в касаційній скарзі на відсутність у
ТОВ "Бурат" права на стягнення бюджетної заборгованості по ПДВ у
зв'язку з тим, що рішення суду по справі № 3/264, яким визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення про завищення суми
бюджетного відшкодування за квітень 2004 року, на увагу не
заслуговують, оскільки згідно з положеннями п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
платник податку має право у будь-який момент після виникнення
бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про
стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності
посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно
сплачених податків.
Відповідно до ч.1ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні
процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 224, 231 та ч.5 ст.254
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу ДПI у м. Полтава залишити без задоволення, а
рішення Господарського суду Полтавської області від 21.12.2004
року та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 08.02.2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий:
/підпис/
______________________________
Шипуліна Т.М.
Судді:
/підписи/
_______________________________
Бившева Л.I.
_______________________________
Голубєва Г.К.
_______________________________
Костенко М.I.
_______________________________
Маринчак Н.Є.
З оригіналом згідно.
Суддя Шипуліна Т.М.