К/С № К-13959/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.01.2007 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Бившевої Л.I.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової
інспекції
на рішення Господарського суду Вінницької області від
14.06.2005 р.
та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від
19.01.2006 р.
у справі № 11/126-05
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи ОСОБА_2
до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Вінницької області від
14.06.2005 р. позов задоволено. Визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення Хмільницької ОДПI НОМЕР_1 від 03.02.2005 р. в
частині визначення 29140 грн. податку на додану вартість та
16545,30 грн. штрафних санкцій. Стягнуто з відповідача на користь
позивача 85 грн. витрат зі сплати державного мита, 118 грн. витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2284,28
грн. витрат на послуги адвоката.
Рішення мотивовано тим, що наданий позивачем податковому
органу п'ятий аркуш ВМД відповідає вимогам Iнструкції "Про порядок
заповнення вантажної митної декларації", затвердженої наказом
Державного митної служби України від 09.07.1997 р. № 307
( z0443-97 ) (z0443-97)
, а податкова накладна відповідає приписам п. 7.2 ст.
7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
що спростовує висновки податкової інспекції про порушення
позивачем вимог п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п.п.7.2.1 п. 7.2,
п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Постановою Житомирського апеляційного господарсько суду від
19.01.2006р. вказане рішення змінено в частині визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення щодо визначення штрафної санкції,
зокрема з 16545,30 грн. на 14570,16 грн., та змінено в частині
судових витрат, зокрема стягнуто з відповідача на користь позивача
42,50 грн. витрат зі сплати державного мита та 59грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Хмільницька ОДПI подала касаційну скаргу, якою просить
скасувати вказані судові рішення. Посилається на неправильне
застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема
п.п6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7, п.п. 7.2.1 п.7.2
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Представник позивача в судовому засіданні просив касаційну
скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду -
без змін.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце
розгляду справи, свого представника в судове засідання не
направив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника
позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи,
судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
Актом перевірки податкової інспекції від 31.01.2005 р.
НОМЕР_2 зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 6.2.1 п. 6.2
ст. 6 та п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, яке полягало у
непідтвердженні експортної операції, права на застосування
нульової ставки ПДВ, оскільки підприємець подав не оригінал, а
копію п'ятого примірника основного аркуша вантажної митної
декларації. Це порушення зумовило заниження позивачем податкового
зобов'язання за грудень 2003 року на суму 25812 грн. Також позивач
безпідставно включив до податкового кредиту суму 3328,33 грн. за
податковою накладною від 15.10.2003 р. НОМЕР_3 в якій не зазначено
місцезнаходження продавця.
03.02.2005 р. Хмільницькою ОДПI прийнято податкове
повідомлення-рішення за НОМЕР_1, яким позивачу визначено суму
податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі
49770,3 грн., в тому числі 31433 грн. основного платежу та 18337,3
грн. штрафних санкцій.
Суд касаційної інстанції знаходить правильними висновки судів
попередніх інстанцій про відсутність з боку позивача встановлених
податковою інспекцією порушень вимог законодавства щодо
необхідності підтвердження оподаткування експортної операції за
нульовою ставкою ПДВ та щодо формування податкового кредиту за
податковою накладною НОМЕР_3 від 15.10.2003 р.
Так, судами попередніх інстанцій було достовірно встановлена
наявність належним чином оформленої податкової накладної від
15.10.2003 р. НОМЕР_3 та досліджено її оригінал, яка, виходячи із
вимог п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, засвідчує факт придбання платником
податків товару (робіт, послуг) та яка, згідно із приписами п.
7.4.5 п.7.4 ст. 7 цього ж закону, підтверджує право платника
податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по
сплаті податку на додану вартість.
При цьому, суди попередніх інстанцій обгрунтовано не взяли до
уваги копію податкової накладної, наданої податковою інспекцією,
оскільки вона належним чином не засвідчена, а тому, не може
підтверджувати доводи особи, яка на неї посилається.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивачем у
підтвердження вивезення (експортування) товарів за межі митної
території України було надано копію п'ятого примірника вантажної
митної декларації від 16.12.2003 р. із штампами та відміткою
митниці про перебування товару під митним контролем та яка на
звороті містить напис про вивезення задекларованих в ній товарів у
повному обсязі 20.12.2003 р., засвідчений підписом посадової особи
та скріплений печаткою Вінницької митниці. Оригінал п'ятого аркушу
вказаної вантажної митної декларації було надіслано до
Хмільницької ОДПI разом з листом НОМЕР_4 від 31.12.2004 р.
Оригінал другого аркушу надавався митницею суду першої інстанції,
яким було встановлена його відповідність п'ятому аркушу.
Таким чином, факт перетину товаром митного кордону України
підтверджений вантажно-митною декларацією, як то вимагає п.п.
6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Отже, у податкової інспекції відсутні підстави для
висновку про неправомірне застосування позивачем нульової ставки
ПДВ до операції з вивезення за межі митної території України
товару на суму 129061,55 грн.
Враховуючи наведене, висновки суду апеляційної інстанції
узгоджуються з обставинами у справі та відповідають нормам
матеріального права.
Доводи податкової інспекції, викладені у касаційні скарзі,
відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки вони суперечать
вищевикладеній позиції та обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової
інспекції залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського
апеляційного господарського суду від 19.01.2006 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді К.В. Конюшко
Л.В. Ланченко
Л.I. Бившева
О.I. Степашко