ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2007 року м.Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Кравченко О.О., суддів: Васильченко
Н.В., Голубєвої Г.К., Матолича С.В., Костенка М.I.,, при
секретарі Мельник I.М., за участі представника позивача Iванкевич
Ю.В. та представника відповідача Iванцова В.М., розглянувши у
відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження
адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення
Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірньої компанії
"Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" про стягнення, за касаційною скаргою Дочірньої компанії
"Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" на рішення Господарського суду міста Києва від 16 червня
2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду
від 29 листопада 2005 року,-
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2004 року Львівське обласне відділення Фонду
соціального захисту інвалідів звернулося до Дочірньої компанії
"Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" про стягнення 346011,6грн. штрафних санкцій за порушення
встановленого наказом Департаменту економічної політики та
ресурсів виконавчого комітету Львівської міської ради № 27 від
18.06.01р. нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Позовні вимоги грунтувалися на тому, що відповідно до звіту
позивача за 2001 рік позивачем було працевлаштовано 12 інвалідів,
в той час коли відповідно до встановленого відповідачу нормативу
мало бути працевлаштовано 48.
Справа судами слухалася неодноразово.
За результатами останнього розгляду рішенням Господарського
суду міста Києва від 16 червня 2005 року, залишеним без змін
постановою Київського апеляційного господарського суду від 29
листопада 2005 року задоволені позовні вимоги Львівського
обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до
Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України", та стягнуто з відповідача 346011,60
грн. штрафних санкцій.
Обгрунтовуючи прийняте рішення суди вказали на те, що
відповідачем у справі не було дотримано нормативу робочих місць
для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2001 році, тому
вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за
нестворені робочі місця є правомірним.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями ДК
"Укргазвидобування" звернулася з касаційною скаргою, у якій
просить рішення Господарського суду міста Києва від 16 червня
2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду
від 29 листопада 2005 року скасувати, в задоволенні позовних вимог
відмовити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст. 19 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
(у редакції до 5 липня
2001 року) місцеві Ради народних депутатів спільно з
підприємствами (об'єднаннями), установами та організаціями,
громадськими організаціями інвалідів, за участю відділень Фонду
України соціального захисту інвалідів, на підставі пропозицій
органів Міністерства соціального захисту населення України
щорічно визначають нормативи робочих місць, призначених для
працевлаштування інвалідів.
Таким чином, зазначений закон встановлював порядок визначення
нормативу робочих місць, призначених для інвалідів, і в
якості обов'язкової
умови передбачав, що такий норматив має бути встановлений
спільно з
підприємством.
У відповідності з главою 2 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
до компетенції виконавчих
органів сільських, селищних, міських рад належать власні
(самоврядні) та делеговані повноваження. Пунктом 12 статті 34
цього закону встановлено, що до делегованих повноважень належить
бронювання в порядку, встановленому законом, на підприємствах, в
установах та організаціях незалежно від форм власності робочих
місць, призначених для працевлаштування осіб, які відповідно до
законодавства потребують соціального захисту і не спроможні
конкурувати на ринку праці, визначення нормативів таких робочих
місць.
Судами першої та апеляційної інстанцій не досліджувалася
обставина правомірності видання наказу Департаменту економічної
політики та ресурсів виконавчого комітету Львівської міської ради
№ 27 від 18.06.01р., оскільки не досліджено питання, чи
делегувала Львівська міська рада виконавчому комітету вказані
повноваження.
Тобто, суди не дослідили належним чином питання дотримання
порядку встановлення нормативів робочих місць для інвалідів та
його відповідність вимогам Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
.
Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що судами
неповно встановлено фактичні обставини справи та, зокрема, не
з'ясовано, чи не були пропущені строки застосування
адміністративно-господарських санкцій, згідно з вимогами ст.250 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
, а також, наявність підстав для покладення на
відповідача відповідальності, виходячи з положень ст.218 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Відповідно до частини 2 статті 227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставою для скасування судових рішень судів першої та (або)
апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий
розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права,
які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи
і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку про
наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування
рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи
на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити
частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 16 червня 2005
року та постанову Київського апеляційного господарського суду від
29 листопада 2005 року скасувати, справу №8/444-9/168 направити на
новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набуває законної сили з моменту її оголошення, і
оскарженню не підлягає, крім, як з підстав, у порядку та у строки,
передбачені ст.ст.237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий /підпис/ О.О.Кравченко
Судді /підпис/ Н.В. Васильченко
/підпис/ Г.К.Голубєва
/підпис/ С.В.Матолич
/підпис/ М.I.Костенко
З оригіналом вірно
суддя Н.В.Васильченко