К/скарга №К-7391/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м.Київ, вул.Московська, 8
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.01.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Бившевої Л.I.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: Аркатової В.В.
відповідача: не з'явився.
розглянувши касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної
державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим
на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим
від 21.04.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарськ ого суду від 24.06.2005 р.
у справі № 2-7/4641.1-2005
за позовом Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне
управління - 45" Відкритого акціонерного товариства
"Південшляхбуд"
до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції
Автономної Республіки Крим
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсними
податкового повідомлення-рішення ДПI у м.Феодосії
№00016/990/26-02/1/2 від 16.10.2003 р., яким за самовільне
відчуження активів, що перебувають у податковій заставі та
потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на
таке відчуження, його зобов'язано сплатити штраф у розмірі суми
такого відчуження, що становить 200780,93 грн.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
19-21.04.2005 р., залишеним без змін постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 24.06.2005 р., позов
задоволено частково. Визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення №00016/990/26-02/1/2 від 16.10.2003 р. в
частині застосування штрафних санкцій в сумі 197112,53 грн., в
іншій частині позову відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою
відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових
рішення та припинення провадження у справі у зв'язку з порушенням
при їх прийнятті норм матеріального права.
Свої доводи скаржник обгрунтовує тим, що судом невірно
застосовано пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, оскільки за наявності
боргу перед бюджетом позивач зменшував активи без отримання коштів
без попереднього узгодження з податковим органом.
Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав. Його
представник у судовому засіданні касаційної інстанції, просив
касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів - без
змін.
Відповідач представника у судове засідання касаційної
інстанції не направив, про час та місце розгляду справи
повідомлений належним чином. Справу розглянуто відповідно до вимог
ч.4 ст.221 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідачем проведено позапланову документальну перевірку
дотримання позивачем вимог податкового законодавства при
відчуженні активів (за взаємною поставкою товарів (робіт, послуг)
по окремим операціям (угодам), які перебувають у податковій
заставі, за період з 01.01.2002 р. по 31.03.2003 р., за
результатами якої складено акт № 26-02/90 від 26.06.2003 р.
На підставі акту перевірки прийнято податкове
повідомлення-рішення №000108 від 10.07.2003 р., яким до позивача
застосовано штрафні санкції в сумі 214838,89 грн.
У порядку апеляційного узгодження вказане податкове
повідомлення-рішення було частково скасовано та прийнято нове
№00016/990/26-02/1/2 від 16.10.2003 р., яким до позивача
застосовано штрафні санкції в розмірі суми відчуження активів -
200780,93 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом періоду, що
перевірявся, у зв'язку з наявністю податкового боргу з ПДВ, активи
позивача перебували у податковій заставі, що не заперечується
позивачем.
Як встановлено у справі, на підставі контракту №б/н від
31.01.2002 р. з МПП "ТО-Труд", №б/н від 27.05.2002 р. з СПД
Білявською Т.В., №б/н від 14.06.2002 р. з в/ч А-4489, №б/н від
18.04.2002 р. з Корпорацією "Борис" позивач виступав підрядчиком
та виконував роботи по ремонту дорожнього покриття, будівництву
під'їздних шляхів та площадок.
Згідно пп. "а" пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків,
активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне
розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому
узгодженню з податковим органом, зокрема: купівлі чи продажу,
інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого
майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та
немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності
платника податків (інших видах діяльності, які за умовами
оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової
продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за
цінами, що не є меншими за звичайні.
Пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 цього Закону передбачено, що право
податкової застави поширюється на будь-які види активів платника
податків, які перебували в його власності (повному господарському
віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші
активи, на які платник податків набуде прав власності у
майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або
податкового боргу.
Відповідно до п.1.17. ст.1 цього Закону активами є кошти,
матеріальні та нематеріальні цінності, які належать юридичній
особі на праві власності або господарського відання.
Враховуючи викладене суди дійшли висновку, з чим погоджується
судова колегія, що підрядні роботи не є активами в розумінні
вказаного Закону та не можуть перебувати в податковій заставі у
зв'язку з чим їх виконання не потребує попереднього узгодження з
податковим органом.
У справі встановлено, що 02.09.2002 р. між позивачем та ДП
"Автобаза №4" укладено договір оренди причепу для перевезення
бітуму, умовами якого передбачена оплата за оренду грошовими
коштами на рахунок ДП "Автобаза №4" з розрахунку 100 грн. в місяць
з урахуванням ПДВ. Аналогічні умови щодо грошової форми
розрахунків викладені і в укладених позивачем договорах з ПМК-57
по оренді екскаватора, договорі поставки від 19.12.2000 р. з
Сімферопольським "Доркомплектом", від 22.05.2001 р. з
Феодосійським заводом будівельних матеріалів, від 02.01.2001 р. з
МПП "Перік", від 30.01.2001 р. з ДП "ДСУ-5" від 02.01.2002 р. з
ЗАТ "Феодосійський завод будівельних матеріалів" тощо.
У зв'язку з невиконанням сторонами зобов'язань за договорами
в частині оплати, відповідно до приписів ст.217 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, на підставі листів контрагентів позивача, між ними
укладались додаткові угоди про залік заборгованості.
Оскільки угода про залік заборгованості є способом
припинення зобов'язання, відповідає умовам щодо зустрічності
вимог, що означає одночасну участь сторін у двох зобов'язаннях та
однорідність вимог (гроші, однорідні речі), а також не суперечить
вимогам ст.218 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, який не містить
припису про обов'язкове письмове погодження з податковим органом
способів припинення зобов'язань, в тому числі і заліку зустрічних
однорідних вимог, судова колегія погоджується з висновками судів
попередніх інстанцій про її правомірність.
Щодо висновків відповідача, що в операціях з покупцями мали
місце бартерні операції, які не передбачали грошової форми
розрахунків, а тому повинні узгоджуватись з податковим органом, то
згідно п.1.19 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
бартер - це господарська операція, яка
передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у
будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види
заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не
передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для
компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг). Господарська
операція, згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
, - це дія або подія, яка
викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному
капіталі підприємства. Тобто бартер, як господарська операція,
повинна бути одномоментною дією, за результатами якої відбувається
зміна в структурі активів та зобов'язань.
Враховуючи викладене, суди дійшли вірного висновку, що
бартерні операціі в даних випадках відсутні, оскільки ці угоди не
є однією господарською операцією, укладені та виконані в різний
час, зміна в структурі активів та зобов'язань позивача була
неодночасною.
Разом з тим, перевіркою встановлено факт укладення позивачем
контракту б/н від 17.01.2002 р. з СПД Пономарьовою Г.В. за яким
позивач відпускає каміння різних фракцій, а замовник оплачує
поставлену продукцію продуктами харчування за ринковими цінами,
тобто умовами даного договору в момент його укладення передбачено
не грошову форму розрахунків, у зв'язку з чим відповідач
правомірно застосував до позивача фінансові санкції в розмірі
3668,40 грн. за відчуження активів без попередньої згоди на те
податкового органу.
Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що суди
попередніх інстанцій правильно оцінивши обставини справи, з
дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшли
вірного висновку про часткове задоволення позову.
Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони
не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.
За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для
задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної
податкової інспекції Автономної Республіки Крим залишити без
задоволення, а рішення Господарського суду Автономної Республіки
Крим від 19-21.04.2005 р. та постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 24.06.2005 р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути
оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами
протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Л.I.Бившева
О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
О.I.Степашко
Повний текст ухвали складено 22.01.2007 р.