ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
 
                01010, м. Київ, вул. Московська, 8
                          Iменем України
                              УХВАЛА
     17 січня 2007 р.    Справа № 31/161
     к/с № 7129/06
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     Головуючого  Нечитайла О.М.
     Суддів      Конюшка К.В.
     Ланченко Л.В.
     Пилипчук Н.Г.
     Степашка О.I.
     при секретарі судового засідання   Гончаренко Р.С.
     за участю представників:
     позивача:    не з'явився
     відповідача      не з'явився
     прокурора  Турлова Ю.А. посвідчення №134
     розглянувши у відкритому судовому засіданні
     касаційну скаргу  Державного відкритого акціонерного
     товариства Трест "Макіїввуглебуд"
     на постанову   Донецького апеляційного господарського суду
     від  29.03.2005р.
     та рішення   Господарського суду Донецької області
     від  27.01.2005 р.
     у справі   № 31/161
     за позовом     Прокурора Червоногвардійського району
     м. Макіївки в інтересах держави в особі
     Державної податкової інспекції у
     Червоногвардійському районі м. Макіївки
     до    Державного відкритого акціонерного
     товариства Трест "Макіїввуглебуд"
     про    стягнення податкового боргу у сумі 86 451,22 грн.
     шляхом звернення стягнення на активи
 
                            ВСТАНОВИВ:
     Прокурор Червоногвардійського району м. Макіївки в  інтересах
держави в особі ДПI  у  Червоногвардійському  районі  м.  Макіївки
(надалі - позивач, ДПI у Червоногвардійському районі м.  Макіївки)
звернувся до Господарського суду Донецької області із  позовом  до
Державного    відкритого    акціонерного     товариства     "Трест
Макіїввуглебуд" м. Макіївка" (надалі  -  відповідач,  ДВАТ  "Трест
Макіїввуглебуд" м. Макіївка")  щодо  стягнення  заборгованості  зі
сплати земельного податку шляхом звернення стягнення  на  оборотні
активи платника податку.
     Рішенням   Господарського   суду   Донецької   області    від
27.01.2005р. з урахуванням заяви від 21.05.2004р. про уточнення до
позовної заяви (суддя Ушенко Л.В.) у справі  №  31/161,  залишеною
без змін постановою Донецького  апеляційного  господарського  суду
від 29.03.2005р. (головуючий суддя - Агапов О.Л.,  судді:  Величко
Н.Л., Бондарева Г.Г.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто
з ДВАТ "Трест Макіїввуглебуд" м. Макіївка"  на  користь  місцевого
бюджету суму податкового  боргу  у  сумі  85  844,06  грн.  шляхом
звернення стягнення на активи платника податку., в  інший  частині
позову відмовлено, стягнено з ДВАТ "Трест Макіїввуглебуд" державне
мито у розмірі 858,44 грн.  та  витрати  на  інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
     Вказані  судові  рішення  аргументовані  тим,   що   оскільки
відповідач добровільно та в установленому  законодавством  України
порядку  не  сплатив  узгоджені  суми  податкових  зобов'язань  по
земельному податку, а прийняті ДПI у  Червоногвардійському  районі
м. Макіївки заходи,  направлені  на  погашення  платником  податку
податкового боргу, не отримали результатів, то позовні  вимоги  із
посиланням на  необхідність  врегулювання  вказаних  правовідносин
шляхом застосування ст. 3 Закону України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         - є  обгрунтованими  та  підлягають
задоволенню.
     Державне    відкрите     акціонерне     товариство     "Трест
Макіїввуглебуд",   не   погоджуючись   із    судовими    рішеннями
господарських судів першої та апеляційної інстанцій, звернулось до
Вищого господарського  суду  України  із  касаційною  скаргою  від
13.07.2005р. № 01-09/332, в якій просить скасувати вказані  судові
рішення та прийняти нове рішення,  яким  відмовити  в  задоволенні
позовних вимог Прокурору Червоногвардійського району  м.  Макіївки
повністю.
     Зазначена касаційна скарга мотивована тим, що  господарськими
судами  попередніх  інстанцій  при  винесені  оспорюваних  судових
рішень порушено норми матеріального права,  а  саме:  пп.7.4.3  п.
ст.7 Закону України "Про порядок погашення  зобов'язань  платників
податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими   фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
         та норми Закону України  "Про  введення  мораторію  на
примусову реалізацію майна" ( 2864-14 ) (2864-14)
        .
     Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.11.2005р. у
справі № 31/161 вказана  касаційна  скарга  разом  із  матеріалами
справи  передана  для  розгляду  Вищому   адміністративному   суду
України.
     Позивач  та  прокурор   заперечення   на   касаційну   скаргу
Державного    відкритого     акціонерного     товариств     "Трест
Макіїввуглебуд" не надали.
     Представник відповідача та позивача у судове  засідання  суду
касаційної інстанції не з'явились, своїм процесуальним правом,  що
передбачене ст.49 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
          не  скористались,  щодо
причин не явки суду не вказали, незважаючи на те,  що  про  час  і
місце судового засідання були повідомлені належним чином.
     Прокурор у судовому засіданні суду касаційної інстанції проти
вимог  касаційної  скарги  заперечував,  доводи  останньої  вважає
необгрунтованими,  та  просив  залишити  її  без  задоволення,   а
прийняті у справі № 31/161 судові рішення - без змін.
     Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  суд
касаційної інстанції перевіряє  правильність  застосування  судами
першої   та   апеляційної   інстанцій   норм   матеріального    та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не  може
досліджувати  докази,  встановлювати   та   визнавати   доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені  в  судовому   рішенні,   та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
     Господарськими  судами  першої   та   апеляційної   інстанцій
встановлено наступне:
     Згідно довідки  Макіївського  міського  управління  земельних
ресурсів   Шахтобудівельному   управлінню   №   6   ДВАТ    "Трест
"Макіїввуглебуд"  м.  Макіївка  надано  в  постійне   користування
земельні ділянки: площею 1,90470 га за адресою: м. Макіївка,  вул.
Кронштадська для  функціонування  кварталу  житлових  будинків  та
площею 0,11200 га за адресою: м. Макіївка, вул.  Кронштадська  для
функціонування кварталу житлових будинків.
     Платником   податку   на    землю    надані    до    ДПI    у
Червоногвардійському районі м. Макіївки розрахунки сум  земельного
податку за 2002-2003р.р. Згідно  наданим  розрахункам,  відповідач
повинен сплачувати щомісячно суми земельного податку в  розмірі  4
855,00 грн. Земельний податок сплачений частково. За даними ДПI  у
Червоногвардійському районі м.  Макіївки  сума  податкового  боргу
складає  85  844  грн.  06  коп.   Наявність   податкового   боргу
відповідачем не оспорюється.
     У ході судового розгляду справи також встановлено, що  ДПI  у
Червоногвардійському  районі  м.  Макіївки  направила  на   адресу
відповідача першу та другу податкові  вимоги  від  17.06.2003р.  №
1/228 та від 18.08.2003р. № 2/288 відповідно.
     Крім   того,   як   свідчать   матеріали   справи,   ДПI    у
Червоногвардійському районі м. Макіївки прийняла додаткові  заходи
щодо погашення податкової заборгованості платника податку, про  що
приймалось рішення від  29.12.2003р.  №97/24-0  "Про  застосування
заходів погашення податкового боргу платника податків  за  рахунок
стягнення  його  активів",  яке   рішенням   господарського   суду
Донецької області від 04.06.2004р.  у  справі  №  28/116а  визнане
недійсним.  Рішення  суду  набрало   чинності   згідно   Постанови
Донецького апеляційного господарського суду від 04.08.2004р.
     Колегія  суддів  Вищого   адміністративного   суду   України,
заслухавши   пояснення   прокурора,    перевіривши    правильність
застосування судами попередніх  інстанцій  норм  матеріального  та
процесуального права, юридичної оцінки обставин справи,  приходить
до висновку про відсутність  підстав  для  задоволення  касаційної
скарги, а саме.
     Відповідно до ст. 13 Закону "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
        ,
підставою для нарахування земельного  податку  є  дані  державного
земельного кадастру.
     Згідно ст. 15 цього Закону, облік платників (товаровиробників
сільськогосподарської  продукції  та   громадян)   і   нарахування
земельного податку проводиться щорічно за станом на перше  травня,
інших суб'єктів - платників податку - за станом на 1 лютого.
     Як вказувалось вище,  згідно  довідки  Макіївського  міського
управління  земельних  ресурсів  земельні   ділянки,   щодо   яких
нараховано податкове зобов'язання з податку  на  землю,  надані  у
постійне користування Шахтобудівельному управлінню № 6 ДВАТ "Трест
"Макіїввуглебуд",  яке  є  структурним   підрозділом   без   права
юридичної особи відповідача - ДВАТ "Макіїввуглебуд".
     Відповідно  до  п.5.1  ст.5  Закону  "Про  порядок  погашення
зобов'язань платників податків бюджетами та  державними  цільовими
фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
           ,   податкове   зобов'язання,   самостійно
визначене платником податків у податковій  декларації,  вважається
узгодженим з дня подання податкової декларації.
     Як зазначалось вище наявність податкового боргу  відповідачем
не оспорюється.
     Згідно ст. 6 зазначеного Закону, у разі коли платник податків
не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання  в  установлені
строки,  податковий  орган  надсилає  такому   платнику   податків
податкові вимоги.
     Господарськими  судами  першої   та   апеляційної   інстанцій
встановлено, що позивачем направлялись на адресу відповідача перша
та  друга  податкові  вимоги  від  17.06.2003р.  №  1/228  та  від
18.08.2003р. № 2/288 відповідно.
     За змістом пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону  України  "Про  порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними  цільовими  фондами"   ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,   активи   платника
податків можуть бути примусово стягнені в рахунок  погашення  його
податкового боргу виключно за  рішенням  суду.  В  інших  випадках
платники  податків  самостійно  визначають  черговість  та   форми
задоволення претензій кредиторів за рахунок активів,  вільних  від
заставних зобов'язань забезпечення  боргу.  У  разі,  якщо  такого
платника  податків  визнано  банкрутом,   черговість   задоволення
претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.
     Скаржник  у  касаційній  скарзі  посилається  на  неправильне
застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
норм Закону України "Про порядок погашення  зобов'язань  платників
податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими   фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
        , оскільки ними не враховано нормативно-правові приписи
п.7.4.3 п.7.4 ст. 7 вказаного Закону.
     Згідно  7.4.3.  п.7.4  ст.  7  Закону  України  "Про  порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        , у  разі  відсутності  у
платника  податків,  що  є   філією,   відокремленим   підрозділом
юридичної особи, активів, достатніх для погашення його податкового
зобов'язання або податкового боргу, додатковим джерелом  погашення
податкового зобов'язання або  податкового  боргу  такого  платника
податків є активи юридичної  особи,  на  які  може  бути  звернено
стягнення згідно з цим Законом.
     Виходячи  з  встановлених  господарськими  судами  першої  та
апеляційної інстанцій фактичних обставин  справи,  судова  колегія
Вищого адміністративного суду України приходить  до  висновку  про
необгрунтованість вказаного твердження відповідача.
     Відповідно  до  п.1.7  ст.1  Закону  України   "Про   порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними  цільовими  фондами"   ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,   активи   платника
податків  -  кошти,  матеріальні  та  нематеріальні  цінності,  що
належать юридичній або фізичній  особі  за  правом  власності  або
повного господарського володіння.
     Крім того, відповідно  до  пп.7.1.2  п.7.1  ст.  7  вказаного
Закону,  за  податками,  зборами  (обов'язковими  платежами),  які
відповідно до закону справляються з об'єктів нерухомої  власності,
джерелом їх самостійної оплати  можуть  бути  активи  як  власника
таких об'єктів нерухомої власності, так і будь-якої  іншої  особи,
на яку покладено обов'язок сплати,  яка  здійснюється  виключно  у
грошовій формі. При цьому  якщо  особу,  відповідальну  за  сплату
податків, зборів (обов'язкових платежів), не  виявлено,  податкові
процедури, визначені цим Законом, застосовуються безпосередньо  до
об'єктів такої власності, які підпадають під податкову заставу  та
підлягають продажу за правилами, визначеними цим Законом.
     З викладеного вбачається,  що  висновок  господарських  судів
першої та апеляційної інстанцій про те, що звернення прокурором до
господарського суду із позовною заявою до юридичної особи, а не до
її   стуктурного   підрозділу,   є   правомірним   та   нормативно
обгрунтованим.
     Крім  викладеного,  Закон  України  "Про  порядок   погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         передбачає заходи, які можуть  бути
застосовані податковим органом до  платника  податку  як  з  метою
добровільного  погашення  ним  податкового  боргу  так  і  заходи,
пов'язані  з  примусовим  стягненням  боргу  за  рахунок   активів
платника податків, в тому числі і шляхом звернення  до  суду.  При
цьому ні ст.  3,  ні  ст.  10  зазначеного  Закону  не  ставить  в
залежність право прокурора  на  звернення  до  суду  тільки  після
вживання ДПI заходів, передбачених Законом.
     Таким   чином,   оскільки    відповідач    в    установленому
законодавством  порядку  та  строки,  не  сплатив  узгоджену  суму
податкового зобов'язання по  земельному  податку,  а  заходи  щодо
погашення боргу не дали позитивних наслідків, прокурор  правомірно
звернувся до господарського суду з вимогою про примусове стягнення
боргу шляхом звернення стягнення на активи юридичної особи.
     Крім  того,  судова  колегія  Вищого  адміністративного  суду
України погоджується з висновком  господарських  судів  попередніх
інстанції щодо необгрунтованості посилання  відповідача  на  Закон
України від 29.11.2001р. № 2864 - III "Про введення  мораторію  на
примусову реалізацію майна" ( 2864-14 ) (2864-14)
          ,  оскільки  застосування
норм цього Закону може мати  місце  на  стадії  виконання  судових
рішень.
     Таким чином, судова  колегія  Вищого  адміністративного  суду
України підтверджує, що при прийнятті судових рішень  у  справі  №
31/161 господарський суд першої та  апеляційної  інстанції  дійшли
вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи  і
правильно  застосували  до  спірних  правовідносин  сторін   норми
матеріального права.
     За таких обставин,  касаційна  скарга  Державного  відкритого
акціонерного товариства "Трест Макіїввуглебуд" від 13.07.2005р.  №
01-09/332 на рішенням господарського суду  Донецької  області  від
27.01.2005р. та постанову Донецького  апеляційного  господарського
суду від 29.03.2005р. у справі №  31/161  підлягає  залишенню  без
задоволення, а названі судові рішення - без змін.
     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 -  232  Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд -
 
                             УХВАЛИВ:
     1.  Касаційну  скаргу  Державного   відкритого   акціонерного
товариства "Трест Макіїввуглебуд" від 13.07.2005р. № 01-09/332  на
рішенням господарського суду Донецької області від 27.01.2005р. та
постанову  Донецького   апеляційного   господарського   суду   від
29.03.2005р. у справі № 31/161 залишити без задоволення.
     2.  Рішення  господарського  суду   Донецької   області   від
27.01.2005р. та постанову Донецьк ого апеляційного  господарського
суду від 29.03.2005р. у справі № 31/161 залишити без змін.
     3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та  не
може бути  оскаржена,  крім  випадків,  встановлених  статтею  237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Головуючий суддя:  Нечитайло О.М.
     Судді:   Конюшко К.В.
     Ланченко Л.В.
     Пилипчук Н.Г.
     Степашко О.I.