ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                              УХВАЛА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     21 грудня 2006 року  м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:

     головуючого    Співака В.I.

     суддів    Білуги С.В.

     Гаманка О.I.

     Загороднього А.Ф.

     Заїки М.М.

     при секретарі Мудрицькій Ю. В.,

     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні   касаційну
скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міського суду Волинської області
від 15 березня 2004 року та ухвалу  апеляційного  суду  Волинської
області від 27 травня 2004  року  у  справі  за  його  заявою  про
перегляд рішення Луцького міського суду від 22 березня  2000  року
за нововиявленими обставинами, -

                       в с т а н о в и л а:

     У січні 2000 року ОСОБА_1. звернувся до суду  із  позовом  до
УМВС України у Волинській області про стягнення заборгованості.

     Рішенням Луцького міського суду від  22  березня  2000  року,
залишеним без змін ухвалою апеляційного  суду  Волинської  області
від 20 квітня 2000 року, в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.

     У листопаді 2003 року ОСОБА_1. звернувся до  суду  із  заявою
про перегляд рішення Луцького міського суду від  22  березня  2000
року за нововиявленими обставинами.

     Ухвалою Луцького міського суду  від  15  березня  2004  року,
залишеною без змін ухвалою апеляційного  суду  Волинської  області
від 27 травня 2004 року, заяву  ОСОБА_1. залишено без розгляду.

     На  зазначені  судові  рішення  надійшла   касаційна   скарга
ОСОБА_1., в якій ставиться питання про  скасування  рішення  судів
першої  та  апеляційної  інстанцій,  посилаючись  на   неправильне
застосування судами норм матеріального та процесуального права.

     Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів  вважає,
що касаційна скарга ОСОБА_1.  задоволенню  не  підлягає,  оскільки
рішення судів  першої  та  апеляційної  інстанцій  постановлені  з
додержанням норм матеріального та  процесуального  права,  правова
оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної  скарги
є необгрунтованими і не дають підстав,  які  передбачені  статтями
224-228 Кодексу адміністративного судочинства України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        
для зміни чи скасування судових рішень.

     Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанцій
норм  матеріального  та  процесуального  права,  правової   оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати  та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в  судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого
доказу.

     Керуючись статтями 215, 220-1, 223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -

                         у х в а л и л а:

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а  ухвалу
Луцького міського суду Волинської області від 15 березня 2004 року
та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 27 травня  2004
року у  справі  за  його  заявою  про  перегляд  рішення  Луцького
міського  суду  від  22  березня  2000  року   за   нововиявленими
обставинами - без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий  В.I. Співак

     Судді  С.В. Білуга

     О.I. Гаманко

     А.Ф. Загородній

     М.М. Заїка

     З оригіналом згідно  суддя     Гаманко О. I.