ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Кобилянського М.Г.
судді-доповідача Гуріна М.I.
суддів Амєліна С.Є.
Ліпського Д.В.
Мироненка О.В.
розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу
ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Деснянського
районного суду міста Чернігова від 02.02.2006 року та на ухвалу
апеляційного суду Чернігівської області від 23.03.2006 року у
справі № 2-а-131/06 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного
військового комісаріату про перерахунок призначеної пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Чернігівського
обласного військового комісаріату про перерахунок призначеної
пенсії з врахуванням надбавки за безперервну службу, передбаченої
Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389 ( 389/2003 ) (389/2003)
та 100% надбавки, введеної Указом Президента України від
23.02.2002 року № 173 ( 173/2002 ) (173/2002)
, щомісячної премії,
встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000
року № 829 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
з моменту введення в дію зазначених
нормативних актів, стягнути з відповідача 5 100 грн.
Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від
02.02.2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від
23.03.2006 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим,
що позивачу була призначена і виплачувалась пенсія у розмірі,
передбаченому пенсійним законодавством.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач та
його представник подали касаційну скаргу, в якій просять скасувати
рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 02.02.2006
року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від
23.03.2006 року і ухвалити рішення, яким задовольнити позов,
мотивуючи свої вимоги тим, що судами неправильно застосовані норми
матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у
справі в межах, визначених ст. 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
позивач проходив військову службу і після звільнення з неї в 1977
році в запас йому призначена пенсія за вислугу років.
Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу
органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ) (2262-12)
та постанови Кабінету
Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про
порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і
грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам,
мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової
служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ та членам їх сімей" при обчисленні пенсій
враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи
спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки
за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби,
розмір яких визначається (за вибором тих, хто звернувся за
пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед
зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарні місяці служби
підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією.
Позивач під час проходження служби не отримував надбавок,
введених Указами Президента України від 05.05.2003 року № 389
( 389/2003 ) (389/2003)
та від 23.02.2002 року № 173 ( 173/2002 ) (173/2002)
, а
щомісячна премія у розмірі 33,3 % законодавством не віднесена до
додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при
обчисленні пенсій військовослужбовцям, а тому підстав для їх
включення в грошове забезпечення при обчисленні пенсії не має.
Закон України "Про внесення змін до ст. 43 Закону України
"Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб
начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ"
( 1769-15 ) (1769-15)
, яким передбачено перерахунок пенсії, вступив в
законну силу з 01.01.2005 року і на правовідносини, що виникли
раніше не поширюється, а тому вимоги позивачів про те, що
перерахунок пенсії повинен бути зроблений за минулий період є
безпідставними.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставами для скасування рішення є порушення
судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про
те, що при розгляді справи судами було допущено неправильне
застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія прийшла до висновку, що підстави для
скасування рішень та призначення справи до розгляду в судовому
засіданні відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає
судові рішення без змін при попередньому розгляді справи.
Керуючись ст. ст. 220^1, 223, 230 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2
відхилити, а рішення Деснянського районного суду міста Чернігова
від 02.02.2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської
області від 23.03.2006 року у справі № 2-а-131/06 залишити без
змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
(підпис)
М.Г. Кобилянський
Судді
(підпис)
С.Є. Амєлін
(підпис)
М.I. Гурін
(підпис)
Д.В. Ліпський
(підпис)
О.В. Мироненко
З оригіналом згідно
Суддя М.I. Гурін