ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                   20 грудня 2006 року м. Київ
 
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
 
     суддів : Бутенка В.I., (доповідач)
 
     Гончар Л.Я.,
 
     Лиски Т.О.,
 
     Панченка О.I.,
 
     Сороки М.О.,
 
     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної  справи  за   позовом   ОСОБА_1   до   Управління
Національного банку України у Харківській області  про  скасування
постанови про накладення  адміністративного  стягнення  у  вигляді
штрафу, -
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     У жовтні 2005 року IОСОБА_1 звернулася до  суду  із  вказаним
позовом.
 
     В обгрунтування своїх вимог позивачка посилалась  на  те,  що
вона    займає    посаду    IНФОРМАЦIЯ_1    ХАК    "Зембанк"    із
зовнішньоекономічної діяльності, тобто відноситься до  керівництва
банку й  відповідно  до  нормативно-правових  актів  Національного
банку України несе відповідальність за повноту,  достовірність  та
своєчасність  надання  необхідної   статистичної   звітності,   що
стосується діяльності зазначеного банку.
 
     Постановою начальника Управління Національного банку  України
в Харківській області Качука В.В. НОМЕР_1 її  було  притягнуто  до
адміністративної відповідальності за ст. 166-5 Кодексу України про
адміністративні  правопорушення   та   накладено   адміністративне
стягнення   -   штраф   у   розмірі   1700   грн.   за   порушення
нормативно-правового акту НБУ - постанови НОМЕР_2, щодо повноти та
достовірності статистичної звітності про валютні операції.
 
     Підставою   для   притягнення    її    до    адміністративної
відповідальності  стало  помилкове   включення   до   статистичної
звітності про валютні операції за формою № 529  "Звіт  про  обсяги
валютно-обмінних операцій у пунктах обміну  іноземної  валюти,  що
працюють на підставі агентських угод" за червень  та  липень  2005
року,  пункту  обміну  валют  банку  на  агентській  угоді  з  ТОВ
"Дельта-77", розташованого в м. Харкові по  вул.  Ольмінського,  №
18, який на  той  час  вже  фактично  був  виключений  Управлінням
Національного  банку  України  в  Харківській  області   з   Книги
реєстрації пунктів обміну іноземних валют.
 
     Вважаючи  наведену  вище  постанову  про  притягнення  її  до
адміністративної  відповідальності  необгрунтованою  й  такою,  що
винесена з порушенням вимог Кодексу  України  про  адміністративні
правопорушення  стосовно   строків   накладення   адміністративних
стягнень, позивачка просила суд скасувати  цю  постанову  суб'єкта
владних  повноважень  та  закрити   провадження   у   справі   про
адміністративне правопорушення.
 
     Постановою Московського районного  суду  м.  Харкова  від  14
листопада 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1  задоволені.  Скасовано
постанову начальника  Управління  Національного  банку  України  в
Харківській   області   Качука   В.В.   НОМЕР_1   про   накладення
адміністративного стягнення у вигляді штрафу на  IНФОРМАЦIЯ_1  ХАК
"Зембанк" ОСОБА_1 та  провадження  у  справі  про  адміністративне
правопорушення закрито.
 
     Ухвалою апеляційного суду Харківської області  від  31  січня
2006 року це рішення залишено без змін.
 
     Не погоджуючись із вказаними судовими  рішеннями,  Управління
Національного банку України в Харківській області подало касаційну
скаргу, в якій просить їх скасувати та  постановити  нове  рішення
про відмову ОСОБА_1 у позові.
 
     Колегія суддів вважає, що  касаційна  скарга  задоволенню  не
підлягає з наступних підстав.
 
     Як було встановлено судом першої інстанції, і  цим  висновком
обгрунтовано  погодився  апеляційний   суд,   на   час   винесення
відповідачем постанови від 17 жовтня 2005 року про притягнення  до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1  за  ст.  166-5  Кодексу
України   про   адміністративні    правопорушення,    передбачений
законодавством строк для  накладення  адміністративного  стягнення
сплив.
 
     Зазначена обставина підтверджується матеріалами справи.
 
     Так, з матеріалів справи  видно,  що  звіти  за  статистичною
формою №529 "Про обсяги валютно-обмінних операцій у пунктах обміну
іноземної валюти, що працюють  на  підставі  агентських  угод"  за
червень  та  липень  2005  року  були  надані  ХАК   "Зембанк"   в
електронному вигляді  Управлінню  Національного  банку  України  в
Харківській області 04 липня та 05 серпня 2005 року.
 
     Відповідно до  ст.  7  Кодексу  України  про  адміністративні
правопорушення ( 80731-10 ) (80731-10)
         , ніхто не може бути  підданий  заходу
впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше  як  на
підставах і в порядку, встановлених законом.
 
     Провадження  в  справах  про  адміністративні  правопорушення
здійснюється на основі суворого додержання законності.
 
     Статтею 38 КУпАП ( 80731-10 ) (80731-10)
         передбачено, що адміністративне
стягнення може бути накладено на правопорушника не пізніш як через
два місяці з дня вчинення ним  правопорушення,  тобто  виключно  в
межах цього строку давності для  притягнення  до  адміністративної
відповідальності.
 
     При цьому судами зроблений обгрунтований висновок про те,  що
включення ХАК "Зембанк" пункту обміну валют  банку  на  агентській
угоді з ТОВ  "Дельта-77",  розташованого  в  м.  Харкові  по  вул.
Ольмінського 18, до статистичної звітності про валютні операції за
червень та липень 2005 року в даному випадку мали разовий характер
і були здійснені в конкретні дні - 4 липня та 5 серпня 2005  року,
з  яких  і  повинен  відраховуватися  строк  давності  притягнення
IНФОРМАЦIЯ_1   ХАК   "Зембанк"   ОСОБА_1    до    адміністративної
відповідальності.
 
     Відповідно  до  п.  7  ч.  1  ст.  247  Кодексу  України  про
адміністративні правопорушення ( 80731-10 ) (80731-10)
         , закінчення на момент
розгляду справи про адміністративне правопорушення  зазначеного  у
ст.38 цього ж Кодексу строку є обставиною, що виключає провадження
в такій справі, а якщо провадження розпочате, то вказана обставина
є безумовною підставою для його закриття.
 
     Таким чином, судами у відповідності до вимог закону  прийняте
рішення про скасування  оскаржуваної  постанови  та  про  закриття
провадження у справі.
 
     Стосовно доводів касаційної скарги про незаконність  розгляду
адміністративної справи одноособово суддею, то вони  на  увагу  не
заслуговують, виходячи з наступного.
 
     Як видно  з  матеріалів  справи,  предметом  даного  спору  є
притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за  ст.
166-5   Кодексу   України   про   адміністративні   правопорушення
( 80731-10 ) (80731-10)
         .
 
     Кодексом    адміністративного     судочинства     ( 2747-15 ) (2747-15)
        
передбачені  випадки,   коли   розгляд   адміністративної   справи
здійснюється суддею одноособово, і зокрема, ст. 23  цього  кодексу
встановлено,  що  усі  адміністративні  справи   в   суді   першої
інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються
і вирішуються суддею одноособово.
 
     У відповідності із п.2 ч.1 ст. 18  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
місцевим загальним судам як адміністративним  судам  підсудні  усі
адміністративні справи з  приводу  рішень,  дій  чи  бездіяльності
суб'єктів  владних  повноважень  у  справах  про  притягнення   до
адміністративної відповідальності.
 
     Згідно  із  ч.  2  ст.   18   цього   ж   кодексу,   окружним
адміністративним судам підсудні  адміністративні  справи,  у  яких
однією зі сторін є орган державної влади, інший  державний  орган,
орган влади Автономної Республіки Крим, їх  посадова  чи  службова
особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи  бездіяльності  у
справах про адміністративні проступки.
 
     За таких  обставин  дана  справа  у  відповідності  до  вимог
процесуального закону була розглянута суддею місцевого  загального
суду одноособово.
 
     Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що  постановлені
у справі судові рішення  законні  і  обгрунтовані,  порушень  норм
матеріального чи процесуального права судами  при  розгляді  цього
спору допущено не було.
 
     Доводи  касаційної  скарги  зроблених  судами  висновків   не
спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатись
без змін.
 
     Керуючись  ст.ст.  220,  221,  223,  224,  230  КАС   України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів, -
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну скаргу Управління  Національного  банку  України  у
Харківській  області  залишити  без   задоволення,   а   постанову
Московського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2005  року
та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 31 січня  2006
року без змін.
 
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.
 
     С у д д і :