ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Бутенка В.I.,
Сороки М.О. (доповідача),
Гончар Л.Я.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1. на
бездіяльність Державної податкової інспекції у Жовтневому
районі м. Дніпропетровська (далі - ДПI)),
встановила:
У січні 2004 року ОСОБА_1. звернулась до суду із скаргою на
бездіяльність ДПI. Свої вимоги мотивувала тим, що вона звернулась
із заявою до відповідача, у якій зазначала, що згідно своїх
релігійних переконань і на підставі ст. 1 Закону України "Про
державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших
обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
відмовляється від присвоєного
їй проти волі ідентифікаційного номера та просила ліквідувати цей
номер і залишити за нею раніше встановлену форму обліку платників
податків та обов'язкових платежів, але в задоволенні її заяви було
відмовлено. Вважаючи зазначені дії суб'єкта оскарження
незаконними, такими, що порушують її конституційні права, просила
задовольнити скаргу.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16
квітня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Дніпропетровської області від 30 червня 2004 року, скаргу
задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність ДПI по відмові
зберегти ОСОБА_1. раніше встановлену форму обліку платників
податків та інших обов'язкових платежів. Зобов'язано ДПI зберегти
за ОСОБА_1. раніше встановлену форму обліку платників податків та
інших обов'язкових платежів. Зобов'язано ДПI здійснити в паспорті
ОСОБА_1. відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які
платежі без ідентифікаційного номера, завірив її підписом
керівника ДПI та гербовою печаткою. Зобов'язано ДПI звернутися з
поданням до ДПА про виключення з Державного реєстру фізичних
осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів ОСОБА_1.
Стягнуто з ДПI на користь скаржника 3,40 грн. державного мита.
У касаційній скарзі ДПI, посилаючись на порушення судами норм
матеріального права, просить судові рішення скасувати.
Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
(далі КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
) підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і
процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
підстави для їх обов'язкового скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційні скаргу Державної податкової інспекції у
Жовтневому районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення, а
рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16
квітня 2004 року і ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської
області від 30 червня 2004 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: