ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     20 грудня 2006 року  м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:

     суддів:  Бутенка В.I.,

     Сороки М.О. (доповідача),

     Гончар Л.Я.,

     Лиски Т.О.,

     Панченка О.I.,

     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи  за скаргою ОСОБА_1 (далі  -  ОСОБА_1)  на
бездіяльність   Марганецької   об'єднаної   Державної   податкової
інспекції (далі - ОДПI),

                           встановила:

     У березні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із  скаргою  на
бездіяльність ОДПI. Свої вимоги мотивував тим, що він звернувся із
заявою до відповідача, у якій зазначав, що згідно своїх релігійних
переконань і на підставі  ст.  1  Закону  України  "Про  державний
реєстр фізичних осіб - платників податків  та  інших  обов'язкових
платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
         відмовляється від присвоєного  йому  проти
волі ідентифікаційного номера та просив ліквідувати  цей  номер  і
залишити  за  ним   раніше  встановлену  форму  обліку   платників
податків та обов'язкових платежів, але в  задоволенні  його  заяви
було  відмовлено.  Вважаючи  зазначені  дії  суб'єкта   оскарження
незаконними, такими, що порушують його конституційні права, просив
задовольнити скаргу.

     Рішенням Марганецького міського суду від 6 травня 2004  року,
залишеним без змін  ухвалою  апеляційного  суду  Дніпропетровської
області від 7 липня 2004 року, скаргу задоволено. Зобов'язано ОДПI
зробити в паспорті ОСОБА_1 відмітку  про  те,  що  він  має  право
здійснювати  будь-які  платежі   без   ідентифікаційного   номера.
Зобов'язано ДПА України виключити  ОСОБА_1  з  державного  реєстру
фізичних осіб.

     У касаційній скарзі ОДПI,  посилаючись  на  порушення  судами
норм матеріального права, просить судові рішення скасувати.

     Згідно ч. 3 ст.  211  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
          (далі  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        )  підставами
касаційного оскарження судового рішення  є  порушення  судом  норм
матеріального чи процесуального права.

     Відповідно до вимог  ст.  220  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції перевіряє  правильність  застосування  судами
першої   та   апеляційної   інстанцій   норм   матеріального    та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не  може
досліджувати  докази,  встановлювати   та   визнавати   доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені  в  судовому   рішенні,   та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

     Встановлено  і  це  вбачається  з   матеріалів   справи,   що
оскаржувані рішення ухвалені з додержанням  норм  матеріального  і
процесуального права та відсутні передбачені ст. 227  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
         підстави для їх обов'язкового скасування.

     Враховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.

     Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223,  224,  230,  231  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,

                            ухвалила:

     Касаційні скаргу Марганецької об'єднаної Державної податкової
інспекції  залишити  без  задоволення,  а  рішення   Марганецького
міського суду від 6 травня 2004 року і  ухвалу  апеляційного  суду
Дніпропетровської області від 7 липня 2004 року - без змін.

     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.

     Судді: