К-18825/06 Про зобов'язання зарахувати суму переплати за торгові патенти в рахунок наступних платежів - Текст документа

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 16 грудня 2005 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима плюс" до Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області і Відділення Державного казначейства України у Лутугинському районі Луганської області про зобов"язання зарахувати суму 8 845грн. 10 к. переплати в рахунок наступних платежів,-

встановила

Рішенням господарського суду Луганської області від 16 грудня 2005 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима плюс" (далі по тексту - ТОВ "Максима плюс", позивач) задоволено, зобов"язано Державну податкову інспекцію у Лутугинському районі Луганської області (далі по тексту - відповідач №1, ДПI у Лутугинському районі) зарахувати суму переплати за торгові патенти в сумі 8 845грн. 10 к. в рахунок наступних платежів:

-1750грн. - за 4 - й квартал 2005 року;

-1750грн. - за 1 - й квартал 2006 року;

-1750грн. - за 2-й квартал 2006 року;

- 1750грн. - за 3 - й квартал 2006 року;

- 95,10грн. - за 4 - й квартал 2006 року.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року рішення господарського суду Луганської області від 16 грудня 2005 року залишено без змін.

Ухвалені у справі судові рішення мотивовані тим, що позивач має переплату з плати за патенти у IV кварталі 2004 року та у I - II кварталах 2005 року, яка може бути зарахована в рахунок наступних платежів.

Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ДПI у Лутугинському районі Луганської області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення.

В касаційній скарзі відповідач №1 стверджує, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції не застосовано норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) від 27.11.2003р. №1344 та Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) від 23.12.2004р. №2285, які на час здійснення оплати за торгові патенти мали законодавчу силу.

Окрім того, відповідач №1 стверджує, що вказаними законами було змінено лише ставку податку, а сам податок не встановлювався і не змінювався.

Перевіривши доводи касаційної скарги, касаційного подання, матеріали справи, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає через наступне.

Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

ТОВ "Максима плюс" зареєстроване в якості суб"єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської Ради 30 липня 2004 року за №13821020000000111.

Одним з видів діяльності позивача є надання послуг у сфері грального бізнесу, що передбачено у статуті товариства.

За період з липня 2004 року по 2005 рік позивач придбав п"ять торгових патентів, за які сплатив 15 750грн. із розрахунку у 2004 році - 700грн. за один патент за квартал, у 2005 році - 1050 грн. за один патент за квартал.

Законами України від 27 листопада 2003 року №1344 "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) та від 1 лютого 2005 року №2392 "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2392-15) збільшено вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу у відповідних роках виходячи із ставок, визначених Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) , при цьому відповідних змін до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) у зазначені періоди не здійснено.

Згідно пункту 19 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) (у відповідній редакції) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності відноситься до загальнодержавних податків.

Статтею 7 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) (у відповідній редакції) встановлено, що ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року, за винятком випадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України. Зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Враховуючи, що судами першої та апеляційної інстанції встановлено наявність переплати з плати за патенти за IV квартал 2004 року та I - II квартали 2005 року, а, відповідно до вимог статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком попередніх судових інстанцій про обгрунтованість заявленого позову.

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) (у відповідній редакції) прямо передбачено, що зміна податкових ставок не може запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, а тому безпідставним є твердження ДПI у Лутугинському районі Луганської області про те, що судами першої та апеляційної інстанції було неправильно застосовано норми названого Закону.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про те, що місцевий та апеляційний суди повно з'ясували обставини справи і дали їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які потягли б за собою скасування чи зміну прийнятих у справі судових рішень, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області відхилити.

Рішення господарського суду Луганської області від 16 грудня 2005 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима плюс" до Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області і Відділення Державного казначейства України у Лутугинському районі Луганської області про зобов"язання зарахувати суму 8 845грн. 10 к. переплати в рахунок наступних платежів залишити без змін.