ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Цуркана М.I.
Суддів: Амєліна С.Є.
Кобилянського М.Г.
Ліпського Д.В.
Юрченка В.В.
22
при секретарі судового засідання Проценко О.О.,
за участю представників: позивача - Водолазької Г.Б.;
відповідача - Куріги О.I., Ніконової Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)
"Форте Україна" до Артемівської об'єднаної державної податкової
інспекції (ОДПI) Донецької області про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень
у с т а н о в и л а :
У травні 2005 року ТОВ "Форте Україна", звернулось в суд з
позовом до Артемівської ОДПI про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень:
- № 0001542343/0 від 24 листопада 2004 року про застосування
штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки в
сумі 87 грн. 10 коп.;
- № 000542240/0 від 24 листопада 2004 року про застосування
штрафних санкцій за розрахунки з нерезидентом у іноземній валюті в
сумі 1 161 грн. 18 коп.;
- № 0001842342/0 від 24 листопада 2004 р. про визначення суми
податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7
300 грн. 00 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 3 650
грн. 00 коп.;
- № 0001852342/2 від 18 лютого 2005 року про зменшення
завищеної суми бюджетного відшкодування з податку на додану
вартість в розмірі 185 грн. 00 коп.;
- № 0000402342/2 від 18 лютого 2005 р. про визначення
податковим зобов'язанням з податку на додану вартість суми у 17
061 грн. 00 коп. та застосування штрафних санкцій на суму 8 531
грн. 00 коп.
Заявою від 7 червня 2005 року позивач уточнив позовні вимоги
та просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення
прийнятті за результатами адміністративного оскарження, а саме
повідомлення-рішення:
- № 0001542343/3 від 13.05.2005 р. на суму 87 грн. 10 коп.;
- № 0000542240/0 від 29.04.2005 р. на суму 1 161 грн. 18
коп.;
- № 0001842342/2 від 18.02.2005 р. на суму 10 950 грн. 00
коп., з яких 7 300 грн. - основний платіж та 3 650 грн. - штрафні
санкції;
- № 0001852342/3 від 29.04.2005 р. на сум 185 грн. 00 коп.;
- № 0000402342/3 від 29.04.2005 р. на суму 25 592 грн. 00
коп., з яких 17 061 грн. - основний платіж, а 8 531 грн. -
штрафні санкції.
У процесі розгляду справи позивач відмовився від визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001852342/3 від 29
квітня 2005 року про виявлення завищення суми бюджетного
відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 185 грн. 00
коп. та просив визнати частково недійсним
податкове-повідомлення-рішення № 0001842342/2 від 18 лютого 2005
року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на
додану вартість в розмірі 10 879 грн., з яких 7 253 грн. -
основний платіж, а 3 626 грн. 50 коп. - штрафні санкції
У позовній заяві та доповненнях до неї зазначено, що
підставою для прийняття спірних податкових рішень став акт
планової документальної перевірки діяльності підприємства за 2003
рік та 8 місяців 2004 року від 08 жовтня 2004 року, у якому
зафіксовані порушення вимог податкового та валютного
законодавства.
Посилаючись на те, що викладені у акті висновки не
відповідають дійсності, а спірні повідомлення не грунтуються на
законі - позивач просив визнати останні недійсними.
Рішенням господарського суду Донецької області від 21 липня
2005 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 6 вересня 2005 року позов задоволено
частково.
Податкове повідомлення-рішення № 0001842342/2 від 18.02.2005
р. у частині визначення податкового зобов'язання з податку на
додану вартість на загальну суму 10 879 грн. 85 коп., з якої
основного платежу - 7 253 грн., фінансових (штрафних) санкцій - 3
626 грн. 85 коп. та податкове повідомлення-рішення № 0000402342/3
від 29.04.2005 р. у частині визначення податкового зобов'язання з
податку на додану вартість на загальну суму 25 384 грн. 95 коп., з
якої основного платежу - 17 061 грн. 00 коп., фінансових (
штрафних) санкцій - 8 323 грн. 95 коп. - визнані недійсними.
У задоволенні позовних вимог про визнання недійсними
податкового повідомлення - рішення № 0001542343/3 від 13.05.2005
р. про визначення штрафних санкцій у розмірі 87 грн. 10 коп. та
податкового повідомлення - рішення №
0000542240/3 від 29.04.2005 р. про застосування штрафних
санкцій у розмірі 1 161 грн. 18 коп. - відмовлено.
У касаційній скарзі Артемівська ОДПI, з посиланням на
порушення судами норм матеріального права, просить судові рішення
про визнання недійсними податкового повідомлення - рішення
№0000402342/3 від 29.04.2005 р. про застосування штрафної санкції
в сумі 8323,95 грн. та податкового повідомлення - рішення
№0001842342/2 від 18.02.2005 р. про застосування штрафної санкції
в сумі 3626,85 грн. скасувати та в цій частині постановити нове,
про відмову у задоволенні позову.
У решті судові рішення не оскаржені.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на них,
матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення
скарги без задоволення з таких підстав.
Судами встановлено, що 18.08.2004 р. позивача повідомлено
про проведення у нього з 01.09.2004 р. по 20.09.2004 р. планової
документальної перевірки за період діяльності з 01.11.2003 р. по
01.09.2004 р., а на прохання товариства початок перевірки
перенесено на 20.09.2004 р.
Планом, затвердженим 20.09.2004 р. начальником Артемівської
об'єднаної податкової інспекції та начальником управління
податкового аудиту та валютного контролю, встановлено, що
перевіряється період діяльності товариства з 01.11.2003 р. по
01.09.2004 р.
Повідомленням № 109-25174-10-23-112-17 від 12.10.2004 р.
позивач попереджений про зупинення перевірки з 07.10.2004 р. по
15.10.2004 р.
12.10.2004 р. позивачем подані уточнюючі розрахунки
податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з
виправленням самостійно виявлених помилок за звітні періоди:
січень 2002 року, березень 2002 року, квітень 2003 року, які
податковим органом прийняті.
За результатами перевірки ОДПI 27.10.2004 р. складено акт №
147/23/31279561 у якому зазначено, що перевірялися періоди з
01.01.2002 р. по 31.01.2002 р., з 01.03.2002 р. по 31.03.2002 р.,
з 01.04.2003 р. по 30.04.2003 р., а також з 01.07.2003 р. по
30.09.2004 р.
В акті зазначено, що у зв'язку з усуненням порушень,
встановлених відділом відомчого та фінансового контролю Державної
податкової адміністрації у Донецькій області, перевіркою охоплено
на три звітних періоди більше ніж заплановано первісно, тобто з
01 по 31.01.2002 р.; з 01 по 31.03.2002 р.; з 01 по 30.04.2003 р.
Також встановлено, що спірні штрафні санкції на загальну суму
у 11950,80 грн. нараховані за те, що товариством у січні 2002
року до складу податкового зобов'язання не віднесено 4386,38 грн.
ПДВ, у березні 2002 року до
такого зобов'язання не віднесено 12914, 36 грн. ПДВ, а у
квітні 2003 року - 7013,80 грн. ПДВ, за одержані від нерезидента
послуги по підготовці робіт з налагодження виробництва меблів, у
зв'язку з чим податковий орган дійшов висновку про порушення
позивачем вимог п.п.3.1.2 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Вирішуючи спір суд першої інстанції, а апеляційний суд
погодившись з таким висновком, правильно виходили з того, що
уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану
вартість за січень 2002 року, березень 2002 року, квітень 2003
року подані поза межами проведеної планової перевірки.
За змістом п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків, який до початку
його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт
заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів,
зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої
недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до
подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з
цього податку, що подається за наступний податковий період,
збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми,
з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання
з цього податку.
Це означає, що позивачем належно виконані вимоги зазначеної
правової норми, а тому застосування штрафу понад сплачених п'яти
відсотків від суми уточнюючого розрахунку ПДВ є неправомірним.
Доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують, а
стосовно порушення судами вимог матеріального права, зокрема
правил встановлених п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
є помилковими,
оскільки у цій нормі йдеться про донарахування суми податкового
зобов'язання платника податків контролюючим органом на підставі
даних документальних перевірок результатів його діяльності, тобто
у разі заниження суми податкових зобов'язань, які не виправлені
платником у порядку передбаченому п.17.2 ст.17 Закону.
За правилами ч.1 ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо суди
не допустили порушень норм матеріального і процесуального права
при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення -
без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 230 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової
інспекції Донецької області залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Донецької області від 21 липня 2005 року та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 6
вересня 2005 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий М.I. Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
М.Г.Кобилянський
Д.В.Ліпський
В.В.Юрченко