ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
суддів : Бутенка В.I., (доповідач)
Гончар Л.Я.,
Лиски Т.О.,
Горбатюка С.А.,
Сороки М.О.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету
Харківської міської ради, Харківської міської ради про визнання
нормативно-правових актів незаконними, -
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2005 року ОСОБА_1. звернулась до суду із вказаним
позовом, в якому просила визнати незаконним рішення виконавчого
комітету Харківської міської ради "Про затвердження тарифів на
послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій
для житлово-експлуатаційних підприємств комунальної власності
територіальної громади м. Харкова" № 1127 від 21.09.2005 року.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 12 грудня
2005 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.
У судовому засіданні 12 грудня 2005 року громадяни ОСОБА_2,
ОСОБА_3. звернулись із клопотанням про залучення їх до участі у
справі у якості зацікавлених осіб. Ухвалою Київського районного
суду м. Харкова від 12 грудня 2005 року у задоволенні клопотання
відмовлено.
Не погоджуючись із цим висновком суду, ОСОБА_2, ОСОБА_3.
подали апеляційні скарги на зазначену ухвалу місцевого суду, а
ОСОБА_4 звернувся із апеляційною скаргою на постанову Київського
районного суду м. Харкова від 12 грудня 2005 року.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27 січня
2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_4. залишено без розгляду
відповідно до п.6 ст. 171 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, оскільки
ОСОБА_4 не брав участі у справі.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_4 подав
касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського
районного суду м. Харкова від 12 грудня 2005 року і ухвалу
апеляційного суду Харківської області від 27 січня 2006 року та
направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної
інстанції.
При цьому скаржник посилається на порушення судами норм
матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_4. без розгляду,
апеляційний суд обгрунтовано виходив із того, що апелянт не
приймав участі у справі, а тому згідно із ч.6 ст. 171 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
прийняв відповідне вимогам процесуального закону
рішення.
Так, відповідно до ст. 171 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, право
оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його
застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких
буде застосовано цей акт.
У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо
оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача
опублікувати оголошення про це у виданні, у якому цей акт був або
мав бути офіційно оприлюднений.
Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного
акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце
судового розгляду адміністративної справи.
Оголошення повинно бути опубліковано не пізніш як за сім днів
до судового розгляду.
Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі
заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий
розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб,
якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
З матеріалів справи видно, що відповідне оголошення було
опубліковане у газеті "IНФОРМАЦIЯ_1" від 29 листопада 2005 року
(а.с. 110).
Таким чином, починаючи з 29 листопада 2005 року і до дня
закінчення судового розгляду ОСОБА_4 мав право вступити у справу в
якості позивача, відповідача чи третьої особи, проте цим своїм
правом він не скористався, про що свідчить відсутність відповідних
заяв у матеріалах справи.
Порядок апеляційного провадження встановлений главою 1
розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Дійсно, нормами, що викладені у зазначеній главі КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, прямо не встановлена процедура залишення без розгляду
апеляційної скарги.
В той же час, Главою 6 цього ж Кодексу, в якій міститься і
ст. 171, встановлені особливості провадження в окремих категоріях
адміністративних справ.
За правилами ч.6 ст. 171 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, апеляційна
скарга особи, яка була повідомлена про розгляд справи про
оскарження нормативно-правового акту шляхом опублікування
відповідного оголошення, проте не вступила у судовий розгляд,
залишається без розгляду.
Такий висновок не суперечить встановленому ст. 13 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
принципу забезпечення апеляційного та касаційного
оскарження рішень адміністративного суду, та передбаченому ст.185
цього ж Кодексу права на оскарження судових рішень осіб, що не
брали участі у справі, оскільки законодавцем у ст.ст. 171-183 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
визначені певні особливості здійснення таких
прав.
Так, із урахуванням суспільної значущості категорії справ, і
зокрема передбачених у ст. 171 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, з метою
забезпечити своєчасний судовий розгляд протягом розумного строку,
обмежено право особи, що не прийняла участі у судовому розгляді,
оскаржити судове рішення, у тому випадку, якщо така особа не
виявила бажання вступити у справу до закінчення судового розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційний
суд, заливши апеляційну скаргу без розгляду до вирішення питання
про її прийняття, допустив помилкове застосування норм
процесуального права, проте це не призвело до неправильного
вирішення справи.
Щодо посилань ОСОБА_4. на порушення апеляційним судом норм
процесуального права внаслідок об'єднання в одне провадження
апеляційних скарг ОСОБА_3, ОСОБА_2. та ОСОБА_4., то такі дії суду
прямо не заборонені Кодексом адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
і грунтувались на єдиному предметі оскарження, так як
у цих скаргах ставилось питання, зокрема, про скасування постанови
суду першої інстанції у одній і тій ж справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду
апеляційної інстанції законна і обгрунтована, допущене помилкове
застосування норм процесуального права в силу ч.2 ст.224 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
не може бути підставою для її скасування,
оскільки така помилка не призвела до неправильного вирішення
справи.
Доводи касаційної скарги зроблених апеляційним судом
висновків не спростовують, а тому оскаржуване судове рішення
повинне залишатись без змін.
Також слід зазначити, що вимога касаційної скарги скасувати
постанову Київського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2005
року не може бути предметом розгляду судом касаційної інстанції
відповідно до вимог ст.211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, оскільки
зазначене судове рішення в апеляційному порядку не переглядалось.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу
апеляційного суду Харківської області від 27 січня 2006 року без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
С у д д і :