К/С № К-13075/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.I.
при секретарі: Бойченко Ю.П.
за участю представника
відповідача: Пузія О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Приватного підприємства "Армана"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 24.01.2006 р.
у справі № А-03/339-05
за позовом Приватного підприємства "Армана"
до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.
Харкова
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Харківської області від
31.10.2005 р. позов задоволено частково. Визнано нечинним
податкове повідомлення-рішення № 0000782330/0 від 25.05.2005 р. в
частині визначення застосованих штрафних санкцій сумою податкового
зобов'язання. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №
0000782330/0 від 25.05.2005 р. в частині застосування штрафних
санкцій в сумі 2819,25 грн. Визнано нечинним рішення про
застосування штрафних санкцій № 0000772330/0 від 25.05.2005 р. В
задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з
відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Постанова мотивована тим, що висновки податкового органу про
невідповідність готівкових коштів сумі зазначеній у звіті є
безпідставними, оскільки виявлені готівкові кошти знаходились на
за місцем реалізації товару, а у морозильній камері, що
підтверджено поясненнями IНФОРМАЦIЯ_1, наданими у судовому
засіданні. У податкового органу не було також підстав для
застосування штрафних санкцій за невикористання режиму
попереднього програмування реєстратора розрахункових операцій,
оскільки те, що позивач не використовує режим попереднього
програмування було встановлено при знятті звіту попереднього
програмування. Відповідачем було неправильно роздруковано звіт
попереднього програмування РРО без застосування комп'ютера.
Визначення штрафних санкцій за вказані порушення як податкове
зобов'язання є таким, що не відповідає вимогам закону. Позивач не
повинен нести відповідальність за реалізацію алкогольних напоїв
без ліцензії, оскільки відповідний орган зволікав з видачею такої
ліцензії.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
24.01.2006 р. постанову суду першої інстанції змінено. В частині
задоволення позову про визнання нечинним податкового
повідомлення-рішення № 0000782330/0 від 25.05.2005 р. про
застосування штрафних санкцій в сумі 2819,25 грн. та в частині
визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій №
0000772330/0 від 25.05.2005 р. постанову скасовано та прийнято
нову. В задоволенні адміністративного позову в частині визнання
нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000782330/0 від
25.05.2005 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 2819,25
грн. та в частині визнання нечинним рішення про застосування
штрафних санкцій № 0000772330/0 від 25.05.2005 р. у позові
відмовлено. В іншій частині постанова залишена без змін.
ПП "Армана" подала касаційну скаргу, якою просить скасувати
постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову
суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального
та процесуального права. Зазначає, що позивачем не було допущено
таке порушення, як невідповідність готівкових коштів на місці
проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у звіті, оскільки
виявлені податковою інспекцією кошти належали продавцю, що
підтверджено її поясненнями в судовому засіданні. Вказує на те, що
позивач не застосовує режим попереднього програмування РРО, що
встановлено при знятті звіту попереднього програмування. На його
думку, плата коштів за отримання ліцензії надає право здійснювати
реалізацію алкогольних напоїв і без ліцензії, яка своєчасно не
видана відповідним органом.
Позивач, належним чином повідомлений про час та місце
розгляду справи, свого представника в судове засідання не
направив.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти
доводів касаційної скарги та просив залишити її без задоволення, а
постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника
відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали
справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
Актом перевірки відповідача від 16.05.2005 р. зафіксовані
порушення позивачем правил торгівлі:
- здійснення розрахункової операції при купівлі 1 пляшки пива
"Оболонь" за ціною 3,40 грн., 2 пляшки напою "Лонгер" за ціною
3,00 грн., а всього на загальну суму 9,40 грн., без застосування
реєстратора розрахункових операцій;
- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення
розрахункових операцій сумі коштів, яка зазначена в поточному
звіті РРО, яка складає 546,85 грн.;
- невикористання режиму попереднього програмування
реєстратора розрахункових операцій назви товарів та цін на товари;
- реалізація слабоалкогольних напоїв без наявності ліцензії
на право реалізації алкогольних напоїв.
На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове
повідомлення-рішення № 0000782330/0 від 25.05.2005 р. про
застосування штрафних санкцій за порушення вимог п.п. 1, 2, 11, 13
ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
(далі у тексті Закон "Про РРО") в розмірі 2866,25
грн., а саме: штрафні санкції в сумі 47,00 грн. на підставі п. 1
ст. 17, в сумі 85 грн. на підставі п. 6 ст. 17 та в сумі 2734,25
грн. на підставі ст. 22 вказаного закону.
Суд касаційної інстанції знаходить обгрунтованим висновок
суду апеляційної інстанції про правомірність застосовування до
позивача штрафних санкцій на підставі ст. 22 Закону "Про РРО"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
за допущене позивачем порушення вимог п. 13 ст. 3
цього Закону. При цьому, суд правильно виходив з того, що виявлена
на місці проведення розрахунків невідповідність готівкових коштів
сумі коштів, зазначеній у поточному звіті РРО, у розмірі 546,85
грн. підтверджується тією обставиною, що IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_1.
опис і перерахунок наявних готівкових коштів, що знаходились на
місці проведення розрахунків, зробила власноручно, у присутності
посадових осіб податкової служби. Згідно опису готівкові кошти в
сумі 696,30 грн. отримані за реалізовані товари та належать ПП
"Армана". Суд апеляційної інстанції правильно врахував і те, що
зауважень до акту перевірки від позивача не надходило. Натомість,
суд першої інстанції необгрунтовано взяв до уваги пояснення
IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_1., надані в судовому засіданні, не надавши
оцінки зазначеним вище обставинам.
Суд касаційної інстанції також погоджується з судом
апеляційної інстанції про наявність у податкового органу законних
підстав для застосування до позивача штрафних санкцій,
передбачених п. 6 ст. 17 Закону "Про РРО" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, за
порушення позивачем вимог п. 11 ст. 3 цього Закону. Як було
правильно встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем
зареєстровано у податковій інспекції РРО Datecs MP 5001-03 № ДГ
90008797 без наявності комп'ютерної системи. Відповідачем в ході
перевірки встановлено, що позивач застосовує реєстратор
розрахункових операцій, підключений до комп'ютера, тобто
застосовує комп'ютерну систему КС. Документи підтверджуючи
відповідність КС до реєстратора розрахункових операцій відсутні.
Позиція судів попередніх інстанцій стосовно визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення в частині визначення
штрафних санкцій як податкового зобов'язання суд касаційної
інстанції знаходить обгрунтованою з огляду на те, що Закон №
2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
є спеціальним законом із питань
оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань
юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними
цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів),
перелік яких передбачає Закон України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
, а також порядок нарахування і сплати пені та штрафних
санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими
органами, а податкове повідомлення - це письмове повідомлення
контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму
податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом. Таким
чином, встановлені податковою інспекцією в акті перевірки
порушення правил торгівлі не відносяться до порушень податкового
законодавства, а визначені податковим повідомленням - рішенням
штрафні санкції не є податковими зобов'язаннями, які стягуються у
порядку, встановленому законом № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про
правомірність податкового повідомлення-рішення відповідача №
0000772330/0 від 25.05.2005 р., яким до позивача застосовано
фінансові санкцій за порушення ст. 15 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
в сумі 1700 грн. Як було встановлено судом апеляційної інстанції,
порушення позивачем вимог вищевказаної норми закону полягало у
реалізації останнім слабоалкогольних напоїв без наявності ліцензії
на право реалізації алкогольних напоїв 16.05.2005 р., тоді коли
термін ліцензії, якою користувався позивач, сплинув 15.05.2005 р.
Нова ж ліцензія видана позивачеві 18.05.2005 р.
Суд першої інстанції помилково обгрунтував свою позицію тією
обставиною, що на час виявленого порушення позивачем були
перераховані кошти за отримання нової ліцензії, оскільки право на
здійснення торгівлі вказаними напоями виникає лише з часу
отримання такої ліцензії і її відсутність позбавляла позивача
права здійснювати торгівлю.
Доводи позивача, викладені у касаційні скарзі, суд касаційної
інстанції відхиляє, оскільки вони не спростовують вищезазначені
висновки.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Армана" залишити
без задоволення, а постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 24.01.2006 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя підпис Н.Г. Пилипчук
судді підпис К.В. Конюшко
підпис Л.В. Ланченко
підпис О.М. Нечитайло
підпис О.I. Степашко
Ухвалу складено у повному обсязі 18.12.2006 р.
Згідно з оригіналом
Суддя Н.Г. Пилипчук