Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України у складі :

Суддів:  Бутенка В. I.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Мироненка О. В.,

Сороки М. О.,

Гончар Л. Я.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області про визнання дій неправомірними та продовження виплати призначеної пенсії,  -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 10 лютого 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області про відміну виплати пільгової пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано продовжити виплату пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті пенсії з 01. 10. 2004 р. по 01. 02. 2006 р. в сумі 4925,91 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 15 травня 2006 року апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області відхилена, а постанова Городоцького районного суду Львівської області від 10 лютого 2006 року залишена без змін.

У касаційній скарзі на постанову Городоцького районного суду Львівської області від 10 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 15 травня 2006 року  Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно  до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили обставини справи,  надали їм вірну правову оцінку та, задовольняючи позов,  обгрунтовано виходили з конституційного права громадян на соціальних захист, положень ст.. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , перевіреної достовірності відомостей про роботу позивачки в шкідливих умовах протягом 20 років на спеціальності, внесеній у список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Суди вірно взяли до уваги відсутність вини позивачки у незбереженні на підприємстві, де вона працювала і яке було ліквідоване на час розгляду спору, документів, яких вимагав відповідач на підставі підзаконних актів.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що вимоги позивачки про захист її права об'єктивно обгрунтовані, жодних підстав для позбавлення права позивачки на отримання пенсії відповідно до її праці впродовж життя, зокрема, в шкідливих для здоров'я умовах, відповідач не мав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм  матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись  ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу  адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-

У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області залишити без  задоволення,  а постанову Городоцького районного суду Львівської області від 10 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 15 травня 2006 року  - без  змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.