У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.2006
№ К-14088/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Костенка М.I., Сергейчука О.А., Усенко Н.Є., Шипуліної
Т.М.
розглянувши у порядку попереднього провадження касаційну
скаргу ДПI у Ленінському районі м. Севастополя на рішення
Господарського суду м. Севастополя від 24.11.2005 та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.01.2006
по справі № 20-3/325
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екватор"
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.
Севастополя
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 23.09.2005 № 0001692330/2 про
застосування штрафних санкцій за порушення вимог п. 13 ст. 3
Закону України від 01.06.2000 № 1776 ( 1776-14 ) (1776-14)
"Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" (далі -Закон України № 1776).
Рішенням Господарського суду м. Севастополя від 24.11.2005 по
справі № 20-3/325, залишеним без змін постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 26.01.2006, позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, Відповідач
(ДПI) подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду
України, вказавши, що судами порушено норми матеріального права,
оскільки відповідно до п. 3 Указу Президента України від
28.06.1999 № 76 ( 76/99 ) (76/99)
"Про упорядкування механізму сплати
ринкового збору", ринковий збір сплачується до початку торгівлі
через касовий апарат адміністрації ринку. На підставі чека про
оплату ринкового збору особі надається місце для торгівлі. При
цьому Скаржник звертає увагу на ст. 2 Закону України № 1776
( 1776-14 ) (1776-14)
, де дане поняття "місця проведення розрахунків" - як
місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари
(надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари
(надані послуги) готівкові кошти. I тому Скаржник вважає, що свої
дії правомірними, і відповідно на цій підставі просить скасувати
судові рішення та в позові відмовити.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому проти
скарги заперечив, зазначивши, що головним аргументом незгоди із
судовими рішеннями є позиція ДПI про те, що місцем розрахунків не
може бути вся територія ринку. Позивач просить врахувати
законність порядку реєстрації та опломбування реєстратора
розрахункових операцій (РРО) і на цій підставі судові рішення
залишити без змін, скаргу без задоволення.
Розгляд справи визнано за можливе слухати в попередньому
провадженні.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та
апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу ст. 2 Закону України від 01.06.2000 № 1776
( 1776-14 ) (1776-14)
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій
в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі
змінами) - реєстратор розрахункових операцій - пристрій або
програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні
функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій
при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу
іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів
(наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій
відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний
контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система,
електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів,
платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем
реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за
повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі
застосування банківської платіжної картки - оформлення
відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій
формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення
товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів
щодо перерахування коштів у банк покупця.
Як встановлено судами, - ДПI за результатами перевірки щодо
контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового
та безготівкового обігу господарської одиниці - ринок
"Московський", було винесено рішення про застосування штрафних
санкцій від 23.09.2005 № 0001692330/2, яким до Позивача
застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 6 807 грн.
Досліджуючи правову природу виникнення підстави позову,
судами правомірно встановлено, що відповідно до посадової
інструкції, розробленої згідно Правил торгівлі на ринках
(затверджено спільним наказом Міністерства економіки та з питань
європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ
України, Державної податкової адміністрації України, Державного
комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від
26.02.2002 № 57/188/84/105, касир-контролер ринку здійснює збір
встановлених платежів (ринкового збору)) шляхом обходу торгових
місць з видачею касових чеків особам, які на законних підставах
зайняли торгівельні місця відповідно до п. 23 зазначених Правил.
Тобто судами вірно встановлено, що розрахунки за надані
Позивачем послуги (отримання ринкового збору та плати за
користування торгівельним місцем) є місце, де здійснюється
торгівля, - тобто місце, розташоване на території ринку, чим
спростовуються заперечення Скаржника щодо визначення місця надання
послуг. У зв'язку з чим, відповідно до розпорядку роботи ринку та
посадової інстанції, касиром-контролером ринку на РРО були
роздруковані чеки для ринкового збору і реалізовувались торгуючим.
I оскільки, на момент перевірки касові чеки ще не були реалізовані
торгуючим, тому, поняття відповідності сум готівкових коштів на
місці проведення розрахунків - сумі коштів, яка зазначена в
денному звіті реєстратора розрахункових операцій, не співпадає з
поняттям відповідності сум готівкових коштів на місці розташування
реєстратора розрахункових операцій сумі коштів; зазначених в
денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Тобто
заперечення Скаржника в цій частині не приймаються, так як
врахування наявних у касира-контролера готівкових коштів може
відповідати денному звіту РРО тільки після закінчення процедури
ринкового збору.
Таким чином суди правомірно встановили, що Позивачем не
порушено порядок, встановлений Законом України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
I тому, керуючись ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, необхідно погодитись із висновком
судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки суди дійшли
вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і
правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми
матеріального права. А рішення судів першої та апеляційної
інстанцій належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою
відповідають вимогам процесуального закону.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
З огляду на вищенаведене, встановлено, що суди першої та
апеляційної інстанцій правильно дослідили обставини справи та
винесли рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального
права, які не підлягають скасуванню, відповідно касаційна скарга
не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 215, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському
районі м. Севастополя залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Севастополя від 24.11.2005 та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
26.01.2006 по справі № 20-3/325 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню
не підлягає.
Головуючий О.В. Карась
Судді: М.I. Костенко
О.А. Сергейчук
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна