ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Iзмаїльської об'єднаної державної податкової
інспекції
на рішення Господарського суду Одеської області від
05.05.2005 р.
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
21.06.2005 р.
у справі № 13/61-05-1620
за позовом Спільного підприємства "Iнтерстар"
до Iзмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.05.2005
р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 21.06.2005 р., позовні вимоги задоволені.
Податкове повідомлення-рішення № 0007072301/0-18977 визнано
недійсним. Стягнуто з Iзмаїльської ОДПI на користь СП "Iнтерстар"
витрати по держмиту у сумі 85 грн. та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118
грн.
Судові рішення мотивовані тим, що у податкового органу не
було законних підстав для застосування непрямого методу для
визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на
прибуток. Позивач не занижував валового доходу у 1 півріччі 2004
року у сумі 62549 грн., відповідно податку на прибуток, оскільки
такий дохід ним не отриманий.
Iзмаїльська ОДПI подала касаційну скаргу, якою просить
скасувати вказані судові рішення та припинити провадження у
справі, посилаючись на порушенням судами норм матеріального
права. Вважає, що на час розгляду справи судами першої та
апеляційної інстанцій був відсутній предмет спору у даній справі,
оскільки податкове зобов'язання визначене спірним податковим
повідомленням-рішенням не було узгодженим, отже визнавати його
недійсним не було підстав.
Позивач, належним чином повідомлений про час та місце
розгляду справи, свого представника в судове засідання не
направив.
Iзмаїльська ОДПI надіслала телеграму, якою просить розглянути
справу без участі її представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи
касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд
касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
Податковою інспекцією проведена планова документальна
перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового та
валютного законодавства за період з 01.01.2003 р. по 30.06.2004
р., результати якої зафіксовані актом від 01.12.2004 р. № 0401.
За порушення позивачем п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, яке полягало у
заниженні у I півріччі 2004 року валового доходу на 62549 грн.,
що, в свою чергу, зумовило заниження податку на прибуток, спірним
податковим повідомленням-рішенням позивачу донараховано податок на
прибуток в сумі 15637,00 грн. та застосовані штрафні санкції в
сумі 3127,00 грн. Податок на прибуток визначений за непрямим
методом на підставі рішення Iзмаїльської ОДПI від 19.11.2004 р.,
оскільки підприємство в ході перевірки не підтвердило документами
обліку отриманий доход на території України від використання в
господарській діяльності інвестиції (несамохідної баржі).
Податкова інспекція застосувала метод аналізу інформації про
доходи і витрати платника податків, що базується на підставі
оцінки інформації, передбаченої п. 6, 7 Методики визначення сум
податкових зобов'язань за непрямими методами, затвердженої
постановою КМУ від 27.05.2002 р. № 697 ( 697-2002-п ) (697-2002-п)
.
Порядок визначення податковими органами сум податкових
зобов'язань за непрямими методами регламентується п.4.3 ст.4
Закону України № 2181-Ш від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" (з подальшими змінами та доповненнями).
Згідно п.п. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
якщо контролюючий орган
не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання
платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4
цього Закону у зв'язку з невстановленням фактичного
місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів,
місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи
його посадових осіб від надання відомостей, передбачених
законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових
зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового
обліку або відсутністю визначених законодавством первинних
документів, сума податкових зобов'язань платника податків може
бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися
також у випадках, коли декларацію було подано, але під час
документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом,
платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації,
наявними документами обліку у порядку, передбаченому
законодавством.
Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про
безпідставність визначення сум податкових зобов'язань за непрямими
методами.
Також, суд касаційної інстанції погоджується з судами
попередніх інстанцій щодо неправомірності донарахування податковим
органом позивачу податку на прибуток спірним податковим
повідомленням-рішенням.
Як було достовірно встановлено судом першої інстанції, з чим
погодився і суд апеляційної інстанції, позивачем згідно із
додатком № 3 від 12.03.2004 р. до договору від 20.01.2003 р. було
передано в оперативне управління МСП "Iнтерліхтер" ліхтер ДМ-501 з
13.03.2004 р. за що останній зобов'язався сплатити всі витрати по
ліхтеру, що виникають в період операторства, а також комісію СП
"Iнтерстар" в розмірі 50 дол. США на добу.
Кошти в сумі 5450 дол. США або 28885 грн. (за курсом дол.
США - 5,30), які надійшли на рахунок позивача на виконання умов
вищевказаного договору, позивачем в повному обсязі відображено в
бухгалтерському обліку.
Є правильною позиція судів про відсутність підстав для
висновку про заниження позивачем валового доходу у I півріччі
2004 року на 62549 грн., оскільки було достовірно встановлено, що
дохід у сумі 17251,55 дол. США або 91434 грн. було отримано саме
МСП "Iнтерліхтер", а не позивачем.
За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної
інстанцій узгоджуються з обставинами у справі та відповідають
нормам матеріального права.
Судом апеляційної інстанції була надана правильна оцінка
доводам податкової інспекції стосовно відсутності предмету спору у
даній справі, якими також обгрунтовані вимоги касаційної скарги.
Судом касаційної інстанції такі доводи відхиляються з тих же самих
підстав.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Iзмаїльської об'єднаної державної податкової
інспекції залишити без задоволення, а рішення Господарського суду
Одеської області від 05.05.2005 р. та постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 21.06.2005 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя підпис Н.Г. Пилипчук
судді підпис К.В. Конюшко
підпис Л.В. Ланченко
підпис О.М. Нечитайло
підпис О.I. Степашко
Ухвалу складено у повному обсязі 11.12.2006 р.
Згідно з оригіналом
Суддя Н.Г. Пилипчук