ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                                 УХВАЛА
                              IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     06.12.2006 р.    м. Київ
     Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
     головуючого судді Пилипчук Н.Г.
     суддів  Конюшка К.В.
     Ланченко Л.В.
     Нечитайла О.М.
     Степашка О.I.
     при секретарі:  Iльченко О.М.
     за участю представників
     позивача: Гордієнка В.В.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні
     касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Личаківському районі м. Львова
     на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
28.03.2005 р.
     у справі № 5/2724-9/392
     за   позовом   Товариства   з   обмеженою    відповідальністю
"Укргазресурс"
     до Державної податкової інспекції у Личаківському  районі  м.
Львова
     про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
     ВСТАНОВИВ:
     Рішенням   Господарського   суду   Львівської   області   від
20.01.2005  р.,  залишеним   без   змін   постановою   Львівського
апеляційного  господарського  суду  від   28.03.2005   р.,   позов
задоволено     повністю.     Визнано     недійсними      податкові
повідомлення-рішення № 0004292320/0/22241/23-2 від 27.11.2003  р.,
№      0004292320/1/2056/23-2     від     06.02.2004     р.,     №
0004292320/2/1/9896/23-2      від      24.06.2004      р.,       №
0004292320/2/9897/23-2      від       24.06.2004       р.,       №
0004292320/3/13879/23-2 від 01.09.2004 р. Стягнуто  з  відповідача
на користь позивача держмито в сумі 425,00  грн.  та  118,00  грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
     Судові рішення мотивовані  тим,  що  передані  до  статутного
фонду позивача кошти Компанії "Тіспон Маркетинг Лімітед"  в  обмін
на корпоративні права не є безповоротною фінансовою допомогою, яка
включається до валового доходу платника податків.
     ДПI у Личаківському районі м. Львова подала касаційну скаргу,
якою просить скасувати постанову  суду  апеляційної  інстанції  та
повністю відмовити позивачу у задоволенні позову,  посилаючись  на
порушення норм матеріального права. Вважає, що отримані  позивачем
кошти,  які  надійшли  як  внесок  до  статутного  фонду   повинні
включатися  до  валового  доходу  у  вигляді  суми   безповоротної
фінансової допомоги.
     Позивач у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу та
його представник в судовому  засіданні  просять  касаційну  скаргу
залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
     Відповідач, належним чином  повідомлений  про  час  та  місце
розгляду  справи,  свого  представника  в  судове   засідання   не
направив.
     Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення  представника
позивача,  дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали  справи,
судові рішення,  суд  касаційної  інстанції  дійшов  висновку,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню.
     Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
     Актом  перевірки  №  188/23-239/31215293  від  25.11.2003  р.
встановлено факт заниження позивачем податку на  прибуток  в  сумі
1800000 грн., що є порушенням вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .
     На    підставі    вказаного    акту    прийнято     податкове
повідомлення-рішення № 0004292320/1/2056/23-2,  яким  донараховано
позивачу податкове зобов'язання  з  податку  на  прибуток  в  сумі
1800000,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції  в  сумі  900000,00
грн.
     За наслідками розгляду скарги відповідачем прийняті податкові
повідомлення-рішення від 24.06.2004 р. № 0004292320/2/9896/23-2 та
від 01.09.2004 р. № 0004292320/3/13879/23-2.
     Як було правильно встановлено судами попередніх інстанцій, на
виконання умов договору від 01.12.2000 р. № 08/00В, укладеного ТОВ
"Брокерська контора "Декра" з Команією "Тіспон Маркетинг Лімітед",
та розпорядження представника  компанії,  що  передбачено  умовами
цього договору, ТОВ "Брокерська контора "Декра" внесено, як частку
до статуного фонду ТОВ  "Укргазресурс"  6  000  000  грн.,  які  є
власністю Компанії "Тіспон Маркетинг Лімітед" і були отримані  ТОВ
"Брокерська контора "Дека" від виконання угод  №  08/00В,  08/01К,
07/01К від 05.11.2001 р. Відповідно  до  Установчого  договору  та
Статуту   позивача   Компанія   "Тіспон   Маркетинг   Лімітед"   є
співзасновником товариства, яка  в  обмін  на  корпоративні  права
внесла до статутного фонду внесок у вищезазначеному  розмірі.  Те,
що зазначені кошти були передані в  якості  внеску  до  статутного
фонду  позивача  також  підтверджується  і  висновком  №  671  від
22.06.2004 р.  Львівського  науково-дослідного  інституту  судових
експертиз.
     Позиція податкової інспекції стосовно  того,  що  кошти,  які
надійшли  від  ТОВ  "Брокерська  контора  "Декра",  як  внесок  до
статутного  фонду,  є  безповоротною  фінансовою  допомогою,   яка
повинна включатися до складу  валового  доходу,  є  такою,  що  не
грунтується на вимогах закону.
     Внесені кошти до статутного фонду  в  обмін  на  корпоративні
права не є безповоротною фінансовою допомогою у розумінні п.  1.22
Закону   України   "Про   оподаткування   прибутку    підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         від  28.12.1994  р.  №  334/94-ВР,  згідно  із  якою
безповоротна  фінансова допомога це сума коштів, передана платнику
податку  згідно   з   договорами   дарування,   іншими   подібними
договорами,  які  не  передбачають  відповідної   компенсації   чи
повернення  таких  коштів  (за  винятком   бюджетних   дотацій   і
субсидій), або без укладання таких угод.
     Виходячи із вимог п.п. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
          суми коштів, що
надходять  платнику  податків  у  вигляді  прямих   інвестицій   у
корпоративні права, емітовані таким платником, не  включаються  до
валового доходу.
     Обгрунтовуючи  свою  позицію  щодо  того,  що  кошти  є  саме
безповоротною   фінансовою    допомогою,    податкова    інспекція
посилається також і  на  те,  що  внески  у  статутний  фонд  були
здійснені до  набрання  чинності  рішенням  товариства  про  зміни
розміру статутного фонду. Проте, суд касаційної інстанції відхиляє
такі  доводи,  беручи  до  уваги  те,  що   у   відповідності   із
законодавством для здійснення державної  реєстрації  змін  розміру
статутного фонду необхідно перерахувати кошти до статутного фонду.
     Судом першої інстанції правильно, у відповідності до вимог ч.
4 ст. 49 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  покладено  судові  витрати  на
відповідача.
     За таких обставин, місцевий та апеляційний господарські  суди
дійшли правильного висновку про наявність підстав для  задоволення
позову і прийняли законні та обгрунтовані  рішення  з  дотриманням
норм матеріального та процесуального права.
     Керуючись  ст.  ст.  220,  223,   224,   230,   231   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд  касаційної
інстанції, -
     У Х В А Л И В:
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а рішення
Господарського  суду  Львівської  області  від  20.01.2005  р.  та
постанову  Львівського  апеляційного   господарського   суду   від
28.03.2005 р. - без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення  і  може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для  провадження
за винятковими обставинами.
     головуючий суддя     підпис Н.Г. Пилипчук
     судді      підпис К.В. Конюшко
     підпис Л.В. Ланченко
     підпис О.М. Нечитайло
     підпис О.I. Степашко
     Ухвалу складено у повному обсязі  11.12.2006 р.
     Згідно з оригіналом
     Суддя  Н.Г. Пилипчук