ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.I.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
при секретарі Дашківській О.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Луганської області від
02.03.2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління
Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області
про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і
науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
, -
встановила:
У вересні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до Сєвєродонецького
міського суду Луганської області з позовом до управління
Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області
про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і
науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області
від 23.12.2005р. позов ОСОБА_1. було задоволено. Визнано за
ОСОБА_1. право на одержання пенсії згідно з Законом України "Про
наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
. Зобов'язано
управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської
області призначити і нарахувати ОСОБА_1. пенсію згідно з Законом
України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
починаючи з 01.02.2005р. Стягнуто з управління Пенсійного фонду
України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь ОСОБА_1.
державне мито в розмірі 8, 5грн.
Рішенням апеляційного суду Луганської області від
02.03.2006р. апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України
в м. Сєвєродонецьку Луганської області було задоволено. Рішення
Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23.12.2005р.
скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні
позову ОСОБА_1.
ОСОБА_1. подав касаційну скаргу, в якій просить рішення
апеляційного суду Луганської області від 02.03.2006р. скасувати та
залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення
судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що
відповідно до записів у трудовій книжці позивача, він з 1964 по
1999 роки працював у науково-дослідному інституті управляючих
обчислюваних машин м. Сєвєродонецька, який був включений до складу
науково-виробничого об'єднання "Iмпульс" (правонаступник ТОВ
"Iмпульс"). З грудня 1965р. по лютий 1994р. займав посади
заступника начальника відділу зовнішніх обладнань, завідуючого
відділом метрології, головним метрологом інституту, завідуючим
відділення метрології, випробувань і надійності, головним
конструктором напрямку, завідуючим відділом метрології. Відповідно
до довідки ВАТ "Iмпульс" відділ в якому працював позивач був
підрозділом по науковому направленню і згідно структури
науково-дослідного інституту управляючих обчислювальних машин
займався науковим розробками засобів обчислювальної техніки.
ОСОБА_1. має відповідну кваліфікацію, підтверджену результатами
атестації. Підставою видачі даної довідку є протокол
науково-технічної комісії.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про наукову
і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
пенсія науковому
(науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні
пенсійного віку чоловікам - за наявності страхового стажу не менше
25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років.
Згідно статті 21-1 Закону України "Про наукову і
науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
посадами наукових
працівників наукових установ та організацій (їх філіалів,
відділень тощо) є керівник (завідувач) та заступники керівника
(завідувача) наукового підрозділу (відділу, лабораторії, сектору,
бюро, групи), а також головний конструктор.
Статтею 6 вищевказаного Закону передбачено, що науковий
працівник зобов'язаний провадити наукові дослідження відповідно до
укладених договорів (контрактів); представляти результати наукової
і науково-технічної діяльності шляхом наукових доповідей,
публікацій та захисту дисертацій; у встановленому порядку
проходити атестацію на відповідність займаній посаді.
Висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності у
науковій діяльності ОСОБА_1. наукової новизни, нових знань,
розробок, конструктивних або технологічних вирішень спростовується
наявним в матеріалах справи списком наукових публікацій ОСОБА_1.,
а також довідкою про відповідну кваліфікацію позивача,
підтверджену результатами атестації науково-технічної комісії. Ці
обставини в повному обсязі були досліджені судом першої інстанції.
Отже, виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов
вірного висновку щодо права позивача на призначення пенсії
відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну
діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
.
Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалене
відповідно до закону і скасоване помилково, а тому касаційна
скарга підлягає задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції
слід скасувати. Рішення суду першої інстанції - залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 212, 220, 222, 223, 226, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити.
Рішення апеляційного суду Луганської області від
02.03.2006р. - скасувати.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від
23.12.2005р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління
Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області
про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і
науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Згідно з оригіналом С.В. Білуга