ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С. В.
Гаманка О.I.
Загороднього А. Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Дашківській О. Є., представника відповідача
ОСОБА_1.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на
рішення Закарпатського апеляційного суду від 28 вересня 2005 року
у справі за позовом ОСОБА_3. до ОСОБА_2., Воловецької селищної
ради про визнання недійсним рішення ради, -
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2004 року ОСОБА_3. звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_2., Воловецької селищної ради про визнання недійсним рішення
ради.
Рішенням Воловецького районного суду від 22 квітня 2005 року
в задоволенні позову ОСОБА_3. відмовлено. Рішенням Закарпатського
апеляційного суду від 28 вересня 2005 року рішення Воловецького
районного суду від 22 квітня 2005 року скасовано, позов ОСОБА_3.
задоволено. Визнано недійсним рішення Воловецької селищної ради
від 27 липня 2004 року про розгляд земельного спору між ОСОБА_3.
та ОСОБА_2.
У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати рішення
Закарпатського апеляційного суду від 28 вересня 2005 року та
залишити в силі рішення Воловецького районного суду від 22 квітня
2005 року.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення
суду апеляційної інстанції щодо правильного застосування норм
матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є
власником будинку НОМЕР_1, а відповідач - АДРЕСА_1. Між позивачем
і відповідачем існує спір щодо використання присадибної ділянки
біля їх будинків. Воловецька селищна рада, розглянувши цей спір,
27 липня 2004 року прийняла рішення, по якому присадибна земельна
ділянка була розподілена порівну між позивачем та відповідачем.
Суд апеляційної інстанції вірно зробив висновок, що суд
першої інстанції при розгляді цієї справи не врахував, що до
компетенції органів місцевого самоврядування згідно частини 3
статті 158 ЗК України відноситься вирішення земельних спорів у
межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, які
перебувають у власності та користуванні громадян, та додержання
громадянами правил добросусідства, а також розмежування меж
районів у містах.
Земельні спори з приводу володіння, користування та
розпорядження земельними ділянками відповідно до вимог частини 2
статті 258 ЗК України розглядаються виключно судами.
Воловецька селищна рада вирішила даний спір, внаслідок чого
вийшла за межі своїх повноважень, оскільки такий спір міг бути
розглянутий та вирішений виключно в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що порушень
судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка
обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід
залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення
Закарпатського апеляційного суду від 28 вересня 2005 року у справі
за позовом ОСОБА_3. до ОСОБА_2., Воловецької селищної ради про
визнання недійсним рішення ради - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Співак В. I.
Судді Білуга С. В.
Гаманко О. I.
Загородній А. Ф.
Заїка М. М.
З оригіналом згідно суддя Гаманко О. I.