ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі :
Суддів: Бутенка В. I.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Панченка О. I.,
Сороки М. О.,
Мироненка О. В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Управління праці і
соціального захисту населення Корольовської районної ради м.
Житомира про стягнення недоплачених коштів по щорічній допомозі на
оздоровлення, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 18
листопада 2003 року позов задоволено частково. Стягнуто з
Управління праці і соціального захисту населення Корольовської
районної ради м. Житомира на користь ОСОБА_126,70 грн. щорічної
допомоги на оздоровлення за 2002 рік. В решті позовних вимог
відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 04 лютого
2004 року апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена, а рішення
Корольовського районного суду м. Житомира від 18 листопада 2003
року залишено без змін.
У касаційній скарзі на рішення Корольовського районного суду
м. Житомира від 18 листопада 2003 року та ухвалу Апеляційного
суду Житомирської області від 04 лютого 2004 року ОСОБА_1 ставить
питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним
застосуванням норм матеріального і процесуального права та
направлення справи на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили
обставини справи та надали їм вірну правову оцінку. Суд вірно
застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального і
процесуального права.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
грошова допомога на оздоровлення
виплачується щорічно в розмірі: інвалідам 2 групи - п'яти
мінімальних заробітних плат.
Згідно з ст. ст. 62, 63 Заключних положень застосування цього
Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів
України, рішення якого є обов'язковими для виконання
міністерствами та іншими центральними органами державної
виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої
влади. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону,
здійснюється за рахунок державного бюджету.
Постановою Кабінету Міністрів України № 836 ( 836-96-п ) (836-96-п)
від
26. 07. 1996 р. "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено розміри щорічної
грошової допомоги: інвалідам 2 групи - 26,70 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України № 987 ( 987-2000-п ) (987-2000-п)
від 20. 06. 2000 р. "Про затвердження Порядку використання коштів
Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" також
передбачено, що фінансування видатків Фонду здійснюється Державним
казначейством в межах наявних фінансових ресурсів. Перелік
видатків на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, що
фінансуються з Фонду, затверджуються Законом України "Про
державний бюджет" на відповідний рік.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій
дійшли обгрунтованого висновку щодо відсутності підстав про
стягнення недоплаченої грошової допомоги за 1999 - 2001 роки та
задоволення лише вимог про стягнення грошової допомоги на
оздоровлення в розмірі 26,70 грн. за 2002 рік.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення
ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права,
правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної
скарги висновків судів не спростовують.
Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу
колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення
Корольовського районного суду м. Житомира від 18 листопада 2003
року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 04
лютого 2004 року - без змін .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
(підпис) В. I. Бутенко
(підпис) Т. О. Лиска
(підпис) О. I. Панченко
(підпис) М. О. Сорока
(підпис) О. В. Мироненко
З оригіналом згідно суддя Т. О. Лиска