ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
31 жовтня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого, судді
Панченка О.Н.
суддів Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В.,
Смоковича М.I.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за
позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ
України в Полтавській області (далі - УМВС України в Полтавській
області), Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС
України), третя особа - Державне казначейство України за
касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Полтавської
області від 23 лютого 2006 року,
в с т а н о в и л а :
У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УМВС
України в Полтавській області та МВС України про визнання
неправомірними дій та про зобов'язання відшкодувати матеріальний
збиток та моральну шкоду.
Просив визнати неправомірними дії УМВС України в Полтавській
області та МВС України щодо того, що з вини відповідачів своєчасно
не було зараховано до строку його служби в органах МВС час
перебування на посаді старшого інспектора інспекції у справах
неповнолітніх, внаслідок чого вважає, що йому було заподіяно
матеріальний збиток та моральну шкоду.
Також просив зобов'язати відповідачів відшкодувати солідарно
моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. та матеріальні збитки,
пов'язані з витратами на лікування.
Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука ухвалою
від 30 грудня 2005 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та
надав строк для усунення недоліків. Оскільки вони своєчасно не
були усунуті, то ухвалою від 18 січня 2006 року суддя повернув
позовну заяву ОСОБА_1.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Автозаводського
районного суду м. Кременчука від 30 грудня 2005 року ухвалою
судді апеляційного суду Полтавської області від 23 лютого 2006
року залишено без розгляду у зв'язку з пропуском встановленого
Цивільним процесуальним кодексом України ( 1618-15 ) (1618-15)
строку на
апеляційне оскарження судового рішення.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду
апеляційної інстанції скасувати, як такі, що постановлені з
порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та
доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суддя апеляційного суду Полтавської області, вирішуючи
питання про прийняття апеляційної скарги позивача, дійшов
правильного висновку про залишення апеляційної скарги без
розгляду, оскільки вона подана з пропуском строку на апеляційне
оскарження, а ОСОБА_1 заяву про поновлення такого строку не подав.
Даний висновок судді є такими, що грунтується на фактичних
обставинах справи і відповідає вимогам частини третьої статті
294, статті 139 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(в редакції
1963 року).
Мотивування, викладені в касаційній скарзі, не вказують на
істотні порушення норм процесуального та матеріального права і не
можуть бути взяті до уваги, оскільки грунтуються на помилковому
розумінні чинного законодавства..
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчинення процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1,
230 Кодексу адміністративного судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
України,
колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
оскаржувану ухвалу судді апеляційного суду Полтавської області від
23 лютого 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя: