Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс", звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі по тексту Відповідача –1), Головного управління Державного казначейства України в м. Києві (надалі по тексту Відповідача –2), за участі Прокуратури Подільського району м. Києва про визнання бездіяльність Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС неправомірною; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва ДПС надати Головному управлінню Державного казначейства України в м. Києві висновок щодо повернення Публічному Акціонерному Товариству "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс"надмірно сплаченої до бюджету суми із податку на прибуток у розмірі 54 138 774,13 (п'ятдесят чотири мільйони сто тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят чотири) гривень 13 коп.; стягнути з Державного Бюджету України на користь Публічного Акціонерного Товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс"надмірно сплачену до бюджету суму податку на прибуток у розмірі 54 138 774,13 (п'ятдесят чотири мільйони сто тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят чотири) гривень 13 коп.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що Позивач, як платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених коштів, а також надміру стягнених сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідачі заперечують проти заявлених вимог з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву.

Представник Прокуратури заперечував проти позовних вимог в повному обсязі.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

Судом встановлено, що Позивач звертався до Відповідача –1 щодо повернення надмірно сплаченої суми із податку на прибуток на банківський рахунок: у листопаді 2010 року у розмірі 51 213 150,03 грн. (лист від 25.11.2010, вих. № 917); у серпні 2012 року у розмірі 54 138 774,13 грн. (лист від 10.08.2010 вих. № 282).

Відповідно до Акту від 10.08.2012 було проведено звірення розрахунків позивача з бюджетом за період з 01.01.2012 по 10.08.2012 з податку на прибуток приватних підприємств, яким встановлено, що позитивне сальдо Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс"становило 54 143 056,52 грн., що свідчить про значну переплату позивачем коштів до державного бюджету.

Крім того, між представником Позивача та Луцької ОДПІ (на обліку якої перебував Позивач на той час) Актом від 15.01.2010 проведення звіряння розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2010 по 15.01.2010 з податку на прибуток приватних підприємств (11021000), позитивне сальдо 51 213 150,03 грн.

Переплата з податку на прибуток виникла у наступні податкові періоди: у 2008 році внаслідок зменшення по уточнюючому розрахунку за 2008 рік; у 2009 році внаслідок зменшення по уточнюючому розрахунку за 1 кв. 2009 року; у 2010 році внаслідок зменшення по декларації з податку на прибуток.

Позивачем було здійснено наступні платежі до бюджету із податку на прибуток у 2008 -2010 роках, що мали наслідком створення переплати: у 2008 році платіжні доручення: № 276 від 31.01.2008 на суму 5 000 000,00 грн., № 243 від 19.02.2008 на суму 1 099 950,00 грн.; № 3196 від 20.05.2008 на суму 222 031,00 грн.; № 3358 від 30.05.2008 на суму 45 664 917,00; № 4344 від 11.07.2008 на суму 300 000,00 грн.; № 4487 від 22.07.2008 на суму 72 832,20 грн.; № 4993 від 15.08.2008 на суму 3 373 604,00 грн.; .\о 7305 від 19.11.2008 на суму 29 022,00 грн.; у 2010 році платіжне доручення № 4655 від 10.11.2010 на суму 30 000,00 грн.

У листопаді 2010 р. Позивач звернувся із заявою про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 51 213 150,03 грн., в заяві Позивач також зазначив, що можливо погодження із Відповідачем –1 графіку термінів поступового повернення.

Позивачем було отримано від Відповідача-2 повернення податку: 08.12.2010 у сумі 80 000,00 грн., банківська виписка від 08.12.2010.В підтвердження отримання першої суми Позивач направив Відповідачу - 1 лист (від 14.12.2010, вих. № 965) в якому повідомляв, що отримав суму у розмірі 80 000,00 грн. на поточний рахунок згідно листа - звернення від 25.11.2010, вих. № 917 та сподівався на подальше здійснення повернення надмірно сплаченої до бюджету суми із податку на прибуток.

Також, 16.12.2010 у сумі 80 000,00 грн., банківська виписка від 16.12.2010. З урахуванням, що у зверненні Позивача від 25.11.2010, вих. № 917 було зазначено щодо можливого погодження із Відповідачем-1 графіку термінів поступового повернення, Позивачем в подальшому було направлено наступні заяви щодо часткового повернення надмірно сплаченої суми із податку на прибуток: від 20.12.2010 за вих. № 973 щодо повернення частини надмірно сплаченої суми із податку на прибуток у розмірі 80 000,00 грн.; від 22.12.2010 за вих. № 992 щодо повернення частини надмірно сплаченої суми із податку на прибуток у розмірі 80 000,00 грн.

Банківськими виписками: від 21.12.2010 було повернуто суму у розмірі 80 000,00 грн. та 27.12.2010 у сумі 80 000,00 грн., банківська виписка від 27.12.2010.

У листопаді 2010 року Позивачем було направлено Відповідачу - 1 звернення щодо повернення надмірно сплаченої суми із податку на прибуток у сумі 51 213 150,03 грн. на банківський рахунок, а Відповідачами визнано факт необхідності здійснення такого повернення, що підтверджується отриманими у грудні 2010 року Позивачем від Відповідача-2 сумами загальним розміром 320 000,00 грн.

Проте, у 2011 році Відповідачем не було повернуто Позивачу будь-яких сум надмірно сплаченого податку на прибуток, то Позивачем було направлено лист від 21.02.2011 за вих. № 243 до ДПА України із переліченням всіх звернень на адресу Відповідача -1 та проханням посприяти у вирішення питання повернення Позивачу надмірно сплаченої до бюджету суми із податку на прибуток, що становила станом на 18.02.2011 суму 50 923 159,03 грн. (з урахуванням отриманої переплати у сумі 320 000,00 грн. та сплатою авансового внеску 30 000,00 грн.).

Враховуючи, що станом на червень 2011 року Позивачу так і не було повернуто грошових коштів, останній листом від 06.06.2011, вих. № 06/06-1.204 звернувся до Відповідача -1 щодо розгляду можливості зарахування суми надмірної сплати до бюджету у розмірі 30 000 000,00 грн. в рахунок сплати податку на додану вартість.

Відповідача-1 листом від 06.07.2011 № 11646/10/19- 004 повідомив Позивача, що лист Позивача може бути розглянуто після відпрацювання операцій з "ризиковими підприємствами".

Враховуючи той факт, що станом на серпень 2012 року Відповідачами так і не було повернуто Позивачу надмірно сплачену до бюджету суму із податку на прибуток та положень п.21.3 ст. 21 Закону про прибуток (подання заяви про повернення надміру сплачених податків перериває перебіг строку позовної давності) Позивач знов звернувся до Відповідача-1 (лист від 10.08.2010 вих. № 282) щодо перерахування надмірно сплаченої суми податку на прибуток у розмірі 54 138 774,13 грн. на поточний рахунок Позивача.

Але, від Відповідача - 1 було отримано лист від 22.08.2012, вих. № 108/10/20-204 згідно якого частковому поверненню підлягають помилково та/або надміру сплачені кошти в 2010 році, питання, щодо їх повернення буде розглянуто після проведення документальної перевірки достовірності задекларованих показників, оскільки переплата виникла також за рахунок подання декларації. В даному листі зазначено, що відповідно до ст.43.3 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення надміру сплачених грошових коштів є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

З аналізу матеріалів справи та норм законів суд приходить до висновку, що Позивач звернувся в межах строку 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (всі звернення було перераховано в листі Позивача від 10.08.2010 вих. № 282).

Пунктом 14.1.115 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі ПКУ) визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Визначені умови повернення помилково сплачених грошових зобов'язань, зокрема помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (ст. 43 ПКУ).

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ПКУ (2755-17) ).

Відповідно до п. 43.3 ПКУ (2755-17) обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Пунктом 43.4 ст. 43 ПКУ передбачено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до п. 43.5 ст.43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до статей 2, 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", статті 43 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21.12.2010 року № 974/1597/499 (z1386-10) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 року за № 1386/18681, затверджений Порядок взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань. (надалі Порядок № 974/1597/499).

Відповідно до пп. 5-6 Порядку № 974/1597/499 (z1386-10) повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі.

Судом встановлено, що позивачем було подано заяву № 917 від 25.11.2010 про повернення на поточний рахунок підприємства переплати з податку на прибуток у сумі 51 213 150,03 грн., яку отримано першим відповідачем.

Згідно до п. 7 вищевказаного Порядку орган державної податкової служби України на підставі даних особових рахунків платників готує висновки, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету та три примірники Реєстру висновків за платежами належними місцевим бюджетом. Згідно з зазначеними реєстрами орган державної служби України, відповідний районний (міський) фінансовий орган та орган Державного казначейства України проводять приймання-передавання висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів.

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011, № 845 (845-2011-п) (надалі - Порядок № 845), органи казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів; стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповіді на свою заяву позивач не отримав, крім цього відповідач 1 не підготував необхідні висновки, встановлені вищевказаним Порядком, щодо особових рахунків платника податку, що в свою чергу не дало змоги органу Державного казначейства України провести приймання-передавання цих висновків для повернення надміру сплачених/помилково сплачених коштів, як податок на прибуток в сумі 54 138 774,13 грн. з Державного бюджету на рахунок позивача.

Таким чином, судом встановлено право позивача на повернення надлишково сплаченого податку на прибуток. Суд вважає, що належним заходом захисту права позивача у даному випадку є задоволення його вимог в частині стягнення на рахунок позивача надміру сплаченого податку на прибуток підприємства у розмірі 54 138 774,13 грн. з Державного бюджету України через відповідача 2.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69- 71, 94, 160- 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати бездіяльність Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС неправомірною.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва ДПС надати Головному управлінню Державного казначейства України в м. Києві висновок щодо повернення Публічному Акціонерному Товариству "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс"надмірно сплаченої до бюджету суми із податку на прибуток у розмірі 54 138 774,13 (п'ятдесят чотири мільйони сто тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят чотири) гривні 13 коп.

4. Стягнути з Державного Бюджету України на користь Публічного Акціонерного Товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс"надмірно сплачену до бюджету суму податку на прибуток у розмірі 54 138 774,13 (п'ятдесят чотири мільйони сто тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят чотири) гривні 13 коп.

постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.