ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     26 жовтня 2006 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     головуючого:  Бутенка В.I.,
     суддів:  Сороки М.О.,
     Гончар Л.Я.,
     Лиски Т.О.,
     Панченка О.I.
     при секретарі  Пархоменко О.В.
     з   участю   представника    Луцької   об'єднаної   державної
податкової інспекції Волинської області Варшави М.М.,
     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  адміністративну
справу
     за   касаційною   скаргою   ВАТ    "Луцьке    автотранспортне
підприємство -10727" на  рішення  господарського  суду  Волинської
області від 31 травня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного
господарського суду від 3 жовтня 2005 року
     в   справі   за   позовом   ВАТ    "Луцьке    автотранспортне
підприємство  -10727"  (далі  -  ВАТ  "Луцьке  АТП")  до   Луцької
об'єднаної  державної  податкової  інспекції  Волинської   області
(далі - ОДПI) про визнання недійсним  податкового  повідомлення  -
рішення від 06.01.2005 року  №0000042600/0/458/10/26-2,
 
                           встановила:
     ВАТ "Луцьке АТП" звернулося до суду з позовом   до  ОДПI  про
визнання  недійсним  податкового  повідомлення   -   рішення   від
06.01.2005 року  № 0000042600/0/458/10/26-2.
     Рішенням господарського суду Волинської області від 31 травня
2005 року, залишеним без зміни  ухвалою  Львівського  апеляційного
господарського суду від 3 жовтня 2005 року, у  задоволенні  позову
відмовлено.
     У  касаційній  скарзі  ВАТ  "Луцьке  АТП",   посилаючись   на
порушення  судами   норм  матеріального  і  процесуального  права,
просить скасувати судові рішення і ухвалити нове  про  задоволення
позову.
     Касаційна задоволенню не підлягає з таких підстав.
     Судами встановлено, що відповідачем  здійснена перевірка  ВАТ
"Луцьке АТП" з питань дотримання вимог  податкового  законодавства
за період з 01.10.03 по 30.11.04 р. За результатами цієї перевірки
був складений   акт  №  00185  від  31.12.2004  року  та  прийнято
податкове  повідомлення-рішення,  яке  є  предметом  спору  у  цій
справі.
     Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили  з  того,  що
податкова  накладна  є   звітним   податковим    і   розрахунковим
документом та має відповідати вимогам Закону України "Про  податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         (далі- Закон).
     Відповідно до п.7.2.1 п.7.2 ст. 7  вказаного  Закону  платник
податку зобов'язаний подати покупцю  податкову  накладну,  що  має
містити зазначені окремими рядками:  порядковий  номер  податкової
накладної; дату виписування податкової накладної; назву  юридичної
особи  або  прізвище,  ім'я   та   по-батькові   фізичної   особи,
зареєстрованої як платник податку на додану  вартість;  податковий
номер платника податку(продавця та  покупця);  місце  розташування
юридичної  особи  або  місце  податкової  адреси  фізичної  особи,
зареєстрованої  як  платник  податку  на  додану  вартість;   опис
(номенклатуру) товарів (робіт, послуг)  та  їх  кількість  (обсяг,
об'єм);  повну  назву  отримувача;  ціну  продажу  без  врахування
податку; ставку податку на відповідну  суму  податку  у  цифровому
значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням
податку.
     Згідно підпункту  7.4.5  п.7.4  ст.7  зазначеного  Закону  не
дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат  по
сплаті податку, не підтверджених податковими накладними.
     Оскільки податкові накладні не відповідають  вимогам  Закону,
вони вважаються недійсними. З врахуванням того, що за результатами
перевірки виявлено факт завищення суми  бюджетного  відшкодування,
заявленого  в  податковій  декларації,   сума   такого   завищення
вважається   сумою   податкового   зобов'язання   прихованою   від
оподаткування   і    оскільки    позивачем    отримано    бюджетне
відшкодування,   він   визнається   таким,   що   ухиляється   від
оподаткування і до нього застосовуються санкції  згідно  з  чинним
законодавством.
     З врахуванням вищеописаного суд першої інстанції  прийшов  до
вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову  і
ухвалив  судове  рішення  з  додержанням  норм   матеріального   і
процесуального права.
     Суд апеляційної інстанції  обгрунтовано  погодився  із  таким
висновком і доводи касаційної  скарги його не спростовують.
     З огляду на те, що  суди першої і  апеляційної  інстанції  не
допустили порушень норм матеріального і процесуального  права  при
ухваленні судових рішень, ці судові рішення  підлягають  залишенню
без зміни.
     Керуючись ст. ст.  220, 221, 223, 224, 230, 231  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,
 
                            ухвалила:
     Касаційну     скаргу     ВАТ     "Луцьке      автотранспортне
підприємство  -10727"  залишити   без   задоволення,   а   рішення
господарського суду Волинської області від 31 травня 2005 року  та
ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від  3  жовтня
2005 року - без змін.
 
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.
     судді: підписи
     з оригіналом згідно
     суддя: