ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            У Х В А Л А
 
                           IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     25 жовтня 2006 року   м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     Головуючого - судді  Цуркана М.I. ,
     суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.I.,  Юрченка  В.В.,  Ліпського
Д.В.
     розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ВАТ    "Сімферопольський    моторний    завод"    на     постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду  від  9  лютого
2006 року  по справі за їх позовом до Управління Пенсійного  фонду
України (далі - УПФУ) в Залізничному районі м.Сімферополя АРК  про
визнання недійсним рішення, -
     В С Т А Н О В И Л А :
     У жовтні 2005  року  ВАТ  "Сімферопольський  моторний  завод"
звернулось до суду з позовом про визнання недійсним рішення УПФУ в
Залізничному районі м.Сімферополя №304 від 22 квітня 2005 року про
застосування фінансових  санкцій  за  ненадання  звіту  в  систему
персоніфікованого обліку у строки, встановлені законодавством.
     Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від
28.11.-06.12.2005 року позов ТОВ "Сімферопольський моторний завод"
задоволено.
     Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 9 лютого 2006 року постанова суду першої інстанції  скасована,
в задоволені позову відмовлено.
     Не  погоджуючись  з  рішенням  суду   апеляційної   інстанції
позивач -  ТОВ  "Сімферопольський  моторний  завод"  звернулось  з
касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
     У касаційній скарзі позивач просить  скасувати  рішення  суду
апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити  в
силі, оскільки суд апеляційної  інстанції  неправильно  застосував
норми матеріального та процесуального права.
     Заслухавши  доповідь  судді  Вищого  адміністративного   суду
України,  перевіривши  доводи  касаційної  скарги  за  матеріалами
справи,  колегія  суддів  вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
     Судом першої та апеляційної  інстанції  встановлено,  що  ВАТ
"Сімферопольський моторний завод" є платником збору на обов'язкове
державне  пенсійне  страхування   і   зареєстровано   в   УПФУ   в
Залізничному районі  м.Сімферополя.  УПФУ  в  Залізничному  районі
м.Сімферополя 22  квітня  2005  року  складено  акт  про  виявлене
порушення п.п.4 п.2 ст.17 Закону України "Про  загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
         та п.п.1.3.1.  "Порядку
формування та надання органам Пенсійного фонду України  відомостей
про   застраховану   особу,   які   використовуються   в   системі
загальнообов'язкового   державного   пенсійного   страхування"   -
несвоєчасно представлені  відомості  в  систему  персоніфікованого
обліку за 2004 рік. На підставі акту рішенням УПФУ в  Залізничному
районі м.Сімферополя №304 від 22  квітня  2005  року  до  позивача
застосовані фінансові санкції в сумі 11653, 53 грн.
     Судом  першої  інстанції  при  розгляді  даної  справи   було
встановлено, що позивачем ВАТ "Сімферопольський моторний завод" 29
квітня 2005 року було подано скаргу на рішення УПФУ в Залізничному
районі №304 від 22  квітня  2005  року,  яка  була  спрямована  до
Головного   УПФУ   в   Автономній   Республіці   Крим.    Рішенням
зам.начальника Головного УПФУ  в  АРК  від  26  травня  2005  року
№3120/06-6 скарга залишена без задоволення. Не погодившись  з  цим
рішенням, позивач 1 червня 2005 року  оскаржив  його  в  Пенсійний
фонд  України  (далі  -  ПФУ)  через  Головне  УПФУ  в   АРК,   що
підтверджується  квитанцією   відділення   зв'язку   та   поштовим
повідомленням з підписом секретаря  про  одержання  рекомендованої
пошти 3 червня 2005 року.
     Згідно з ч.1 п.5.1 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду
України скарг на рішення про накладання штрафу,  нарахування  пені
та заяв страхувальників  при  узгодженні  ними  вимог  про  сплату
недоїмки  із  сплати  страхових  внесків  на   загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування, затвердженому постановою  правління
Пенсійного  фонду  України  від  19   грудня   2003   року   №21-2
( z0081-04 ) (z0081-04)
         , зареєстрованому в міністерстві юстиції  України  20
січня 2004 року за №81/8680 
( далі - Порядок)
, орган пенсійного фонду зобов'язаний прийняти мотивоване рішення по скарзі і направити його заявнику протягом 20 календарних днів з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
     Суд встановив, що скарга до  Пенсійного  фонду  України  була
направлена позивачем через Головне УПФУ в АРК 3 червня 2005  року,
але у встановлені Порядком строки не була розглянута або повернута
скаржнику.
     Відповідно до  п.6.8  Порядку  якщо  вмотивоване  рішення  за
скаргою страхувальника не надсилається скаржнику протягом  строку,
встановленого для розгляду або протягом  строку,  продовженого  за
рішенням органу ПФУ, така скарга вважається  повністю  задоволеною
на користь скаржника з дня наступного за останнім днем  зазначених
строків. Скарга вважається також повністю задоволеною  на  користь
страхувальника, якщо рішення органу ПФУ про продовження строків її
розгляду не було надіслано скаржнику  до  закінчення  20-тиденного
строку.
     Суд  першої  інстанції  дійшов  висновку,  що  відповідач  не
представив   доказів,   підтверджуючих   направлення    позивачеві
відповіді  на  скаргу  або  рішення  про  продовження  строків  її
розгляду, а тому суд  задовольнив  позов  та  скасував  оспорювань
рішення УПФУ у Залізничному районі м.Сімферополя.
     Таке   судове   рішення   повністю   відповідає    положенням
нормативному  акту,  яким  є  Порядок,   затверджений   постановою
правління Пенсійного фонду України.
     Висновки апеляційної інстанції про те, що у Головного УПФУ  в
АРК  були   відсутні   підстави   для   направлення   скарги   ВАТ
"Сімферопольський моторний завод" до Пенсійного фонду України  для
подальшого адміністративного оскарження, не відповідає  матеріалам
справи, оскільки з наявної у справі копії цієї  скарги  видно,  що
вона адресована до Пенсійного фонду України. При цьому,  пояснення
представника Головного УПФУ в АРК про те, що відповідач  помилково
вважав зазначену скаргу  позивача  повторною  скаргою,  а  тому  з
запізненням направив її на розгляд ПФУ, не можуть бути прийняті до
уваги,  оскільки  згаданий  вище  Порядок   ніяких   виключень   з
встановлених правил розгляду скарг не передбачає.
     Таким чином, колегія суддів приходить до висновку що  рішення
суду першої інстанції ухвалено відповідно до  закону  і  скасовано
судом апеляційної інстанції помилково.  Тому  рішення  апеляційної
інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої  інстанції  -
залишенню в силі.
     Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, ч.5 ст.254  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів  -
     У Х В А Л И Л А :
     Касаційну  скаргу  ВАТ  "Сімферопольський   моторний   завод"
задовольнити.
     Постанову Севастопольського апеляційного господарського  суду
від 9 лютого 2006 року скасувати, а постанову господарського  суду
Автономної Республіки Крим від 28.11.-06.12.2005 року  залишити  в
силі.
     Ухвала оскарженню не підлягає  та  набирає  законної  сили  з
моменту проголошення.
     ГОЛОВУЮЧИЙ :   М.I. Цуркан
     СУДДI :   С.Є. Амєлін
     М.I. Гурін
     В.В. Юрченко
     Д.В. Ліпський