ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     25 жовтня 2006 року  м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:

     суддів:  Бутенка В.I.,

     Сороки М.О. (доповідача),

     Гончар Л.Я.,

     Лиски Т.О.,

     Панченка О.I.,

     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи  за  скаргою  ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10,
ОСОБА_11, ОСОБА_12 на неправомірну бездіяльність  ДПА  України  та 
Державної податкової  інспекції  у  Дарницькому  районі  м.  Києва
(далі - ДПI),

                           встановила:

     У  жовтні  2003  року  ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  ОСОБА_11,
ОСОБА_12  звернулись  до   суду   із   скаргою   на   неправомірну
бездіяльність ДПА України та ДПI. Свої вимоги мотивували  тим,  що
вони  звернулись  із  заявами  до  суб'єкта  оскарження,  у   яких
зазначали, що згідно своїх релігійних переконань і на підставі ст.
1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб  -  платників
податків   та   інших   обов'язкових    платежів"    ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
        
відмовляються від  присвоєного  їм  проти  волі  ідентифікаційного
номера та просили ліквідувати цей номер і залишити за ними  раніше
встановлену  форму  обліку  платників  податків  та   обов'язкових
платежів, але в задоволенні  їх  заяв  було  відмовлено.  Вважаючи
зазначені  дії  суб'єкта  оскарження   незаконними,   такими,   що
порушують їх конституційні права, просили задовольнити скаргу.

     Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада
2003 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м.  Києва
від 1 березня 2004 року, скаргу задоволено.

     У касаційній скарзі ДПI, посилаючись на порушення судом  норм
матеріального права, просить судові рішення скасувати.

     Згідно ч. 3 ст.  211  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
          (далі  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        )  підставами
касаційного оскарження судового рішення  є  порушення  судом  норм
матеріального чи процесуального права.

     Відповідно до вимог  ст.  220  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції перевіряє  правильність  застосування  судами
першої   та   апеляційної   інстанцій   норм   матеріального    та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не  може
досліджувати  докази,  встановлювати   та   визнавати   доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені  в  судовому   рішенні,   та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

     Встановлено  і  це  вбачається  з   матеріалів   справи,   що
оскаржувані рішення ухвалені з додержанням  норм  матеріального  і
процесуального права та відсутні передбачені ст. 227  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
         підстави для їх обов'язкового скасування.

     Враховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.

     Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223,  224,  230,  231  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,

                            ухвалила:

     Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому
районі м. Києва залишити без задоволення,  а  рішення  Дарницького
районного суду м. Києва  від  25  листопада  2003  року  і  ухвалу
апеляційного суду м. Києва від 1 березня 2004 року - без змін.

     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.

     Судді _________________  Бутенко В.I. 

     _________________  Сорока М.О.

     _________________  Гончар Л.Я. 

     _________________  Лиска Т.О.

     _________________  Панченко О.I.