Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - судді Цуркана М.I. ,

суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.I., Кобилянського М.Г., Ліпського Д.В.

секретар Міненко I.М.

за участю представника позивача - Кудряшова О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу АТЗТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини" на постанову господарського суду м.Києва від 25 січня 2006 року та на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30 травня 2006 року по справі за їх позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у м.Києві про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2005 року АТЗТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини" (далі - позивач ) звернулось до суду з позовом про скасування рішення №214 від 27 серпня 2004 року Державної інспекції з контролю за цінами у м.Києві.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30 травня 2006 року залишена без змін постанова господарського суду м.Києва від 25 січня 2006 року, якою в задоволені позову було відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, оскільки суд першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, а саме : ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (507-12) , неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення було прийняте відповідачем на підставі акту перевірки від 20 серпня 2004 року з питань дотримання державної дисципліни цін на житлово- комунальні послуги у гуртожитку АТЗТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини" за період з 1 серпня 2003 року по 1 серпня 2004 року. Перевіркою встановлено, що на балансі позивача є гуртожиток по вул. Горлівська, 124, який було викуплено ним у ЗАТ "Спеціалізоване управління №522 "Промвентиляція", згідно договору купівлі-продажу частини приміщення (78/100 частини або 4 поверхи п'ятиповерхового будинку ) від 20 червня 2000 року та договору купівлі-продажу іншої частини приміщення (22/100 частини або 5-ий поверх вказаного гуртожитку ) від 26 грудня 2003 року. В ході перевірки було встановлено, що на 2-му - 4-му поверхах вказаного гуртожитку проживають студенти, які навчаються в інституті, а на 5-му поверсі мешкають громадяни, які не виселені колишнім власником і не мають юридичних відносин з позивачем. З мешканцями 5-ого поверху договір на проживання не укладався. Нарахування плати мешканцям за проживання у гуртожитку, позивач, в порушення п.16 Постанови КМУ №1548 від 25 грудня 1996 року (1548-96-п) та п.2 Додатку "Граничні розміри плати за проживання в гуртожитках громадян", самостійно встановив з січня 2004 року для вказаних мешканців плату за проживання в кімнаті жилою площею 18,00 кв.м у розмірі 300,00 грн. в місяць, замість розрахованої у відповідності до діючих нормативних документів про ціноутворення - 64,14 грн. По даним бухгалтерського обліку (обігові відомості ), за період січень-серпень 2004 року мешканцям 5-ого поверху гуртожитку позивачем була нарахована за проживання у гуртожитку сума в розмірі 22200,00 грн. замість 6156,16 грн. Різниця у нарахуваннях складає 16043,84 грн. З урахуванням відсотка фактичної оплати мешканцями у розмірі 20,8% (4609,20/22200 х 100 ), де 4609,20 грн. - розмір фактичної оплати мешканцям за проживання у гуртожитку, сума необгрунтованої виручки позивача складає 3337,12 грн. (16043,84 х 0,208 ).

Відповідачем на суму необгрунтованої виручки були нараховані штрафні санкції, про що Державною інспекцією з контролю за цінами у м.Києві (далі - Iнспекція ) було прийняте рішення №214 від 27 серпня 2004 року, яке і просить скасувати позивач.

У постанові суду першої інстанції від 25 січня 2006 року та в ухвалі апеляційної інстанції від 30 травня 2006 року є посилання на судові рішення по справі за позовом Iнспекції до ЗАТ "Медичний інститут УАНМ" про стягнення суми фінансових санкцій та необгрунтовано одержаної виручки, як на такі, що містять преюдиціальні факти для даної справи. Зокрема, при розгляді тієї справи перевірялися законність та обгрунтованість рішення Iнспекції №214 від 27 серпня 2004 року, яким до ЗАТ "Медичний інститут УАНМ" були застосовані штрафні санкції у вигляді вилучення в доход державного бюджету 3337,12 грн. необгрунтовано одержаної виручки та 6674, 24 грн. штрафу.

У позові по даній справі ЗАТ "Медичний інститут УАНМ" оспорює законність та обгрунтованість того ж рішення Iнспекції №214 від 27 серпня 2004 року про застосування фінансових санкцій.

Статтею 157 ч.1 п.4 КАС України (2747-15) передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Питання про підставність повторного розгляду в суді даного спору судами першої та апеляційної інстанції не перевірялося та не обговорювалося, матеріали першої справи за позовом Iнспекції до ЗАТ "Медичний інститут АУНМ" не витребовувалися та не досліджувалися. Копія судового рішення апеляційної інстанції до матеріалів справи не долучена.

З оглядом на викладені обставини, касаційний суд не може прийняти рішення відповідно до ч.1 ст.228 КАС України (2747-15) , оскільки порушення судами норм процесуального права, яке виразилося у неповному та однобічному дослідженні доказів, могли привести до неправильного вирішення справи.

Разом з тим, необхідність дослідження нових доказів у справі позбавляє касаційну інстанцію можливості усунути зазначене порушення.

Тому, постановлені по справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, ч.5 ст.254 КАС України (2747-15) , колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ЗАТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини" задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30 травня 2006 року та постанову господарського суду м.Києва від 25 січня 2006 року скасувати, а справу направити до господарського суду м.Києва на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.