ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Харченка В.В., суддів: Берднік I.С.,
Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Матолича С.В.,
при секретарі: Мельник I.М., за участю представника позивача
Титова В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в
порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Кримська виноробна компанія"
до Відділу державної виконавчої служби Червоногвардійського
районного управління юстиції за участю третіх осіб без самостійних
вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю
"Мультимедіа Софт", Спеціалізованого державного підприємства
"Укрспецюст", Відкритого акціонерного товариства "Об'єднаний
комерційний банк" про виключення майна з опису, за касаційною
скаргою Відкритого акціонерного товариства "Кримська виноробна
компанія" на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 6 грудня 2005 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 6
жовтня 2005 року позовні вимоги Відкритого акціонерного
товариства "Кримська виноробна компанія" до Відділу державної
виконавчої служби Червоногвардійського районного управління
юстиції за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет
спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультимедіа
Софт", Спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст",
Відкритого акціонерного товариства "Об'єднаний комерційний банк"
про виключення майна з опису задоволено, зобов'язано Відділ
державної виконавчої служби Червоногвардійського районного
управління юстиції виключити з актів опису та арешту майно.
Зазначене рішення вмотивовано тим, що суд першої інстанції
визнав доведеною обставину передачі позивачем в заставу ВАТ
"Об'єднаний комерційний банк" майна, яке було описано та
арештовано відповідачем.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 6 грудня 2005 року апеляційна скарга Відділу державної
виконавчої служби Червоногвардійського районного управління
юстиції задоволена, вищезазначене рішення Господарського суду
Автономної Республіки Крим від 6 жовтня 2005 року скасоване,
прийнято нове рішення яким у позові відмовлено.
В основу зазначених висновків суду апеляційної інстанції
покладено висновки про те, що право пред'явлення позову про
виключення майна з опису належить особі, яка вважає що арештоване
майно належить їй. При цьому суд апеляційної інстанції постався на
постанову Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14
( v0014700-03 ) (v0014700-03)
"Про практику розгляду судами скарг на рішення,
дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної
виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження".
Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 6 грудня 2005 року Відкрите акціонерне
товариство "Кримська виноробна компанія" звернулося з касаційною
скаргою, у якій просить постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 6 грудня 2005 року скасувати, рішення
Господарського суду Автономної Республіки Крим від 6 жовтня 2005
року залишити без змін.
Касаційна скарга обгрунтована тим, що власником та
користувачем майна є позивач, у зв'язку з чим він має право на
пред'явлення зазначеного позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що
відповідачем відкрито виконавче провадження № 40 по примусовому
стягненню з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю
"Кримська виноробна компанія" на користь юридичних осіб 451 835,23
грн. Згідно акту опису та арешту від 11.03.2004р. з метою
виконання рішення державним виконавцем накладено арешт на майно:
виноматеріалу Кагор Український - 100 дал, виноматеріалу
Ркацителі - 2000 дал, виноматеріалу Мускат - 3000 дал, яблучного
соку неосвітленого - 20000 дал, яке належить боржнику.
Згідно договорів застави до кредитного договору № 01/01-07-06
від 23.07.2001, № 01/02-06-07 від 20.06.2002, № 01/01-10-04 від
12.10.2001, № 01/01-12-10 від 28.12.2001, № 04/00-10-04 від
20.10.2000, № 01/03-12-05 від 26.12.2003 вказане майно було
передано у заставу Відкритому акціонерному товариству "Об'єднаний
комерційний банк".
Згідно з частиною 3 пункту 16 постанови Пленуму Верховного
Суду України від 26.12.2003 №14 ( v0014700-03 ) (v0014700-03)
"Про практику
розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і
посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників
виконавчого провадження" вимоги інших осіб щодо належності їм, а
не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом
пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК,
ст. 12 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
) позову до боржника та особи, в інтересах
якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і
звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються
вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на
законних підставах.
Частиною четвертою статті 52 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
про звернення стягнення на заставлене
майно для задоволення вимог стягувачів, які не є
заставодержателями, державний виконавець повідомляє
заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту
на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно
боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю
право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого
майна з-під арешту.
Частиною 6 вказаної статті передбачено, що кошти, одержані
від реалізації заставленого майна, використовуються для
задоволення вимог заставодержателя. Якщо заставодержатель не є
стягувачем у виконавчому провадженні, кошти йому виплачуються у
разі належного підтвердження права на заставлене майно. Після
повного задоволення вимог заставодержателя залишок коштів
використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку,
визначеному цим Законом.
Отже, вимоги позивача правомірно не були задоволені судом
апеляційної інстанції, оскільки порядок дій державного виконавця
передбачає задоволення вимог заставодержателя та продаж об'єкту
застави в межах виконавчого провадження, у якому заставодержатель
не є стягувачем.
Враховуючи, що судами попередніх інстанцій обставини справи
встановлені всебічно і повно, судом апеляційної інстанції
правильно застосовані норми матеріального та процесуального права,
то відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
є всі підстави
для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових
рішень - без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кримська
виноробна компанія" залишити без задоволення, а постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 6 грудня
2005 року - без змін.
Головуючий /підпис/ В.В.Харченко
Судді /підпис/ I.С.Берднік
/підпис/ Н.В.Васильченко
/підпис/ О.О.Кравченко /підпис/ С.В.Матолич
З оригіналом вірно
суддя Н.В.Васильченко