ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Гуріна М.I.
Кобилянського М.Г.
Загороднього А.Ф.
Білуги С.В.
при секретарі судового засідання Мудрицькій Ю.В.,
за участю представника ДПI у Київському районі м. Донецька
Попової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Виробничо - комерційна фірма "ПАП ЛТД" (Товариство) до Державної
податкової інспекції у Київському районі м. Донецька (ДПI) про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
у с т а н о в и л а :
У липні 2005 року ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "ПАП ЛТД",
звернулось в суд з позовом до ДПI у Київському районі м.
Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
від 29.03.2005р. №3924/10/17-113 щодо застосування
штрафних(фінансових) санкцій.
_____________________________________________________________
Справа № 1-1509/05
Головуючий у першій інстанції Ханова Р.Ф.
Доповідач Цуркан М.I.
Зазначали, що на підставі акта документальної перевірки від
22.03.2005р. №76/17-213 податковий орган 29.03.2005р. прийняв
рішення за № 3924/10/17113, яким, з посиланнями на п. п. 4.2.2
"а" п.4.2 ст.4, п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та ст.5 Закону
України "Про податок з власників транспортних засобів та інших
самохідних машин і механізмів" ( 1963-12 ) (1963-12)
застосував до
Товариства штрафну (фінансову) санкцію в сумі 170 грн. за
порушення граничних строків для подання розрахунку по податку з
власників транспортних засобів.
Посилаючись на те, що строк подачі розрахунку по податку з
власників транспортних засобів за 2005 рік спливає 1 березня 2006
року, а не 1 березня 2005 року, як помилково вважає ДПI, - просили
оскаржуване рішення визнати недійсним.
Рішенням господарського суду Донецької області від 05 жовтня
2005 року, залишеного без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 01 листопада 2005 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі ДПI у Київському районі м.Донецька, з
посиланням на порушення судами норм матеріального права, просить
рішення скасувати і постановити нове, про відмову у позові.
Заслухавши доповідача, пояснення представника ДПI, оглянувши
матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, колегія
суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції, а апеляційний суд
погодившись з такими висновками, виходили з того, що початком
обчислення законодавчо встановленого строку в 60 календарних днів
для подання податкового розрахунку по податку з власників
транспортних зас обів та інших самохідних машин та механізмів за
2005 рік є останній календарний день звітного (податкового) року,
тобто 31 грудня 2005 року, а граничний строк подачі розрахунку до
контролюючого органу - 1 березня 2006 року.
Однак, такі висновки не узгоджуються з чинними нормами
матеріального права, що призвело до неправильного вирішення
справи.
Так, давши правильну юридичну кваліфікацію правовідносинам
сторін і визначивши відповідно до цього правові норми, що
регулювали спірні правовідносини на час їх виникнення, суди
помилилися в розумінні змісту застосованих норм, у зв"язку з чим
правові висновки не відповідають дійсному змісту цих норм.
Судами встановлено, що позивач, як суб"єкт підприємницької
діяльності - юридична особа, має у власності транспортний засіб, а
тому, згідно із ст.4 Закону України"Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
належить до платників податків і зборів, тобто є
платником загальнодержавного податку з власників транспортних
засобів та інших самохідних машин і механізмів (п.10 ч.1 ст. 14
Закону).
Також встановлено, що розрахунок суми податку з власників
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за
2005 рік Товариство подало до ДПI 2 березня 2005 року (а.с. 28).
Базовим законом, яким встановлюється податок з власників
транспортних засобів, тобто визначаються об"єкти оподаткування,
ставки податку, строки, порядок його обчислення і сплати є Закон
України"Про податок з власників транспортних засобів та інших
самохідних машин і механізмів" ( 1963-12 ) (1963-12)
.
За правилами ст. 6 згаданого Закону (у редакції чинній на час
обчислення податку), податок з власників транспортних засобів та
інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними
особами на підставі звітних даних про кількість транспортних
засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1
січня поточного року.
У порядку визначеному податковими органами, юридичні особи
подають за місцем свого знаходження та за місцем постійного
базування транспортних засобів до податкових органів, у строки,
визначені законом для річного звітного періоду, на основі
бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою,
затвердженою центральним податковим органом України.
Законом, яким визначені строки згадані у ст. 6 Закону
України"Про податок з власників транспортних засобів та інших
самохідних машин і механізмів" ( 1963-12 ) (1963-12)
є Закон України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, зокрема п.п.4.1.4
п.4.1 ст.4 за змістом якого податкові декларації подаються за
базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному
року - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем
звітного (податкового) року.
Статтею 1 Закону (п.1.11) визначено, що податкова декларація,
розрахунок - це документ, що подається платником податків до
контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на
підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку,
збору (обов"язкового платежу).
Це означає, що податок з власників транспортних засобів за
2005 рік нараховується платником з кількості об"єктів
оподаткування станом на 1 січня цього ж року, а розрахунок суми
податку подається до ДПI у строк до 1 березня 2005 року включно.
За обставин, коли Товариством розрахунок суми податку подано
до контролюючого органу з порушенням зазначеного строку, то у
останнього виникло право на застосування до такого платника
штрафних санкцій відповідно із п.п. 17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, а у
судів не було правових підстав для задоволення позову.
При цьому висновок судів про те, що розрахунок податку з
власників транспортних засобів має надаватися протягом 60
календарних днів за останнім календарним днем звітного
(податкового) року, тобто за 2005 рік до 1 березня 2006 року,
суперечить суті податку, оскільки з аналізу ст. ст. 5, 6 Закону
України"Про податок з власників транспортних засобів та інших
самохідних машин і механізмів" ( 1963-12 ) (1963-12)
вбачається, що податок
сплачується протягом поточного року, а правила п.п.4.1.4 п.4.1
ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, щодо такого податку, стосуються лише строку подачі
декларації, який для юридичних осіб обчислюється з 31 грудня року,
що передує року за який сплачується податок.
Зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і
правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми
матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового
рішення, то, за правилами ст. 229 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, рішення підлягають скасуванню з
постановленням нового, про відмову у позові.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 230 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському
районі м. Донецька задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 05 жовтня
2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 01 листопад 2005 року скасувати і постановити нове
рішення про відмову у позові.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий М.I.Цуркан
Судді: М.I.Гурін
М.Г. Кобилянський
С.В.Білуга
А.Ф.Загородній