Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого

Цуркана М.I.

Суддів:

Гуріна М.I.

Загороднього А.Ф.

Кобилянського М.Г.

Співака В.I.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну

справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного військового

комісаріату (ОВК) про перерахунок пенсії

у с т а н о в и л а :

У листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівського ОВК про перерахунок пенсії, призначеної після звільнення його у грудні 2003 року з військової служби.

Зазначав, що на час звільнення вислуга становила повних 29 календарних років, а тому, серед інших складових грошового забезпечення, мав право на отримання 90 відсотків надбавки встановленої Указом Президента України від 05 травня 2003 року №389/2003 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу" (389/2003) .

Посилаючись на те, що при обчисленні пенсії зазначена надбавка врахована лише у розмірі 20 %, просив визнати за ним право на призначення пенсії з урахуванням підвищення рівня грошового забезпечення, тобто з урахуванням 90 відсоткової надбавки за безперервну службу.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 26 травня 2005 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24 жовтня 2005 року, позов задоволено.

У поданій касаційній скарзі Львівський ОВК, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про відмову у задоволені позову.

Заслухавши суддю - доп овідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що на час звільнення у запас із військової служби (18 грудня 2003 року) ОСОБА_1 мав вислугу понад 29 років, а в період проходження служби отримував надбавку за безперервну службу розміром у 20%, яка і врахована при обчисленні розміру пенсії.

Також встановлено, що зазначений розмір надбавки був встановлений командиром військової частини А0515 виходячи з наявного фонду грошового забезпечення.

Надбавка, яка є предметом спору, встановлена Указом Президента України від 05 травня 2003 року №389/2003 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу" (389/2003) , а її розмір для осіб зі стажем понад 25 років може становити до 90 відсотків грошового забезпечення. Порядок і умови виплати надбавок для військовослужбовців Міністерства оборони визначаються Міністром оборони України за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил.

Наказом Міністра оборони України від 26 травня 2003 року №149 (z0411-03) (із змінами і доповненнями внесеними наказом від 31 жовтня 2003 року №367) затверджена Iнструкція про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України.

Відповідно із п.2 наказу розміри надбавки щорічно встановлюються, виходячи із наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони, а виплата, відповідно до правил п.п.2.3, 2.4 п.2 Iнструкції, здійснюється за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць, в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин, військових навчальних закладів, організацій, установ.

Своєю телеграмою НР146/1/11/463 від 13 листопада 2003 року Міністр оборони України розпорядився виплатити військовослужбовцям за листопад 2003 року щомісячну надбавку за безперервну військову службу понад 25 років у розмірі 90 відсотків грошового утримання, а у разі відсутності необхідних кошторисних призначень на виплату надбавки зобов"язав командирів частин витребувати їх встановленим порядком(а.с.17).

За таких обставин суд, а апеляційний суд обгрунтовано погодившись з цим, дійшов правильного висновку про порушення права позивача на отримання під час проходження служби надбавки за безперервну службу розміром у 90 відсотків грошового забезпечення, що має наслідком обов"язок військомату перерахувати призначену пенсію.

Доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм матеріального права, за обставин викладених вище, є непереконливими і касаційним судом відхиляються.

За правилами ч.1 ст.224 КАС України (2747-15) , якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін.

Керуючись наведеним, ст.ст. 223, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Львівського обласного військового комісаріату залишити без задоволення, а рішення Личаківського районного суду м. Львова від 26 травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 жовтня 2005 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України (2747-15) .