ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Проценко О.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого Вільнянського районного суду в
Запорізькій області від 11.12.2003 р. та ухвалу апеляційного суду
Запорізької області від 22.03.2005 р. по справі за скаргою ОСОБА_1
на дії посадових осіб Софіївської виправної колонії № 55
управління Державного департаменту України з питань виконання
покарань в Запорізькій області стосовно затримки розрахунку при
звільненні та відшкодування моральної шкоди еРеспта про спонукання
та , -
встановила:
У грудні 2000 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на
дії посадових осіб Софіївської виправної колонії № 55 управління
Державного департаменту України з питань виконання покарань в
Запорізькій області стосовно затримки розрахунку при звільненні та
відшкодування моральної шкоди.
Рішенням місцевого Вільнянського районного суду в Запорізькій
області від 11.12.2003 р. скарга задоволена частково. Стягнуто з
Софіївської виправної колонії № 55 на користь ОСОБА_1 2276,90
грн., з яких 1256,90 грн. компенсація втрати частини прибутку у
зв'язку з несвоєчасністю виплати, 1020 грн. - відшкодування
моральної шкоди. В іншій частині вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22.03.2004
р. вказане судове рішення залишено без змін.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1, в якій ставиться питання про їх скасування та направлення
справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції,
посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального
права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки
судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та
процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана
вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстав для
передачі справи для розгляду в судовому засіданні немає.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Керуючись ст.ст. 212, 215, 220-1. 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
місцевого Вільнянського районного суду в Запорізькій області від
11.12.2003 р. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від
22.03.2005 р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії посадових осіб
Софіївської виправної колонії № 55 управління Державного
департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій
області стосовно затримки розрахунку при звільненні та
відшкодування моральної шкоди - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис) В.I. Співак
Судді (підписи) С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Згідно з оригіналом Суддя А.Ф. Загородній