У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 вересня 2006 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Головуючого- Фадєєвої Н.М.
Суддів - Кравченко О.О., Васильченко Н.В., Харченка В.В.,
Берднік I.С.
При секретері- Мельник I.М.
З участю представника ДПI у Голосіївському районі м.Києва
Шепілова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.
Києві адміністративну справу за касаційною скаргою Державної
податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на рішення
Господарського суду м. Києва від 18.05.2005 року та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 3.08.2005 року по
справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до
Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про
визнання недійсним податкового повідомлення -рішення,-
Встановила :
У березні 2005 року суб'єкт підприємницької
діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва
(далі-ДПI) з позовом про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення НОМЕР_1, яким йому на підставі статей 6,7
Закону України "про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
визначене
податкове зобов'язання на суму 2834 грн. В обгрунтування доводів
позивач послався на те, що відповідно до Указу Президента України
"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
суб'єктами малого підприємництва" від 28.06.1999р. №746/99
( 746/99 ) (746/99)
він є платником єдиного податку і звільнений від
сплати єдиного податку, як підприємець, що використовує земельну
ділянку для здійснення підприємницької діяльності, а саме здачі
нежитлових приміщень в оренду.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.05.2005 року
позов задоволено в повному обсязі - податкове повідомлення-рішення
НОМЕР_1 визнано недійсним.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
3.08.2005 року рішення суду 1-ї інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ДПI у Голосіївському районі м.Києва
просить про скасування судових рішень по справі та прийняття
нового рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовити. Свої вимоги
касатор обгрунтовує порушенням судами норм матеріального та
процесуального права, посилається на те, що ОСОБА_1 не надавав ДПI
відповідних документів на землю.
Позивач проти касаційної скарги заперечує та просить рішення
і постанову залишити в силі з мотивів, якими вони обгрунтовані.
Заслухавши доповідача, пояснення представника ДПI, який
підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи,
обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень проти неї,
судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 6 Указу Президента України "Про спрощену
систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого
підприємництва" ( 746/99 ) (746/99)
суб'єкт малого підприємництва, який
сплачує єдиний податок, не є платником ряду податків і зборів
(обов'язкових платежів, у тому числі податку на землю. У пункті 6
Постанови Кабінету Міністрів України №507 від 16.03.2000р
( 507-2000-п ) (507-2000-п)
. "Про роз'яснення Указу Президента України від
3.07.1998р №727" (з наступними змінами) визначено, що суб'єкт
малого підприємництва, який згідно ст. 6 не є платником податку
на землю, звільняється від сплати податку на землю лише за ті
земельні ділянки, які використовуються ним для провадження
підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про підприємництво"
( 698-12 ) (698-12)
від 7.02.1991р. №698-Х11, підприємницька діяльність-це
безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність
по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою
отримання прибутку. Яка здійснюється фізичними та юридичними
особами, зареєстрованими у якості суб'єкта підприємницької
діяльності. Відповідно до ст.3 цього Закону підприємці мають
право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно
будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований
Дарницькою районною у м.Києві державною адміністрацією як суб'єкт
підприємницької діяльності-фізична особа, про що видано відповідне
свідоцтво. ОСОБА_1 є також платником єдиного податку, що
підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку НОМЕР_2.
Одним з видів підприємницької діяльності є операції з нерухомістю.
Згідно договору купівлі-продажу від 26.01.1998р. ОСОБА_1 володіє
1/3 частиною нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 ( ул.Велика
Васильківська), площею 404.3 кв.м.
Матеріалами справи підтверджується, що підприємець
використовує вказане приміщення у власній господарській
діяльності. Так, з договору оренди НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1
разом з іншими співвласниками надали спільному
Українсько-американському підприємству з іноземною інвестицією ТОВ
"Манхеттен", як орендареві, вказане житлове приміщення строком на
5 років. На даний момент договір оренди є чинним.
Судові інстанції при прийнятті рішень дали вірну оцінку
вказаним обставинам, вважаючи, що операції з оренди за своєю
сутністю є операціями з надання послуг і підпадають під визначення
підприємницької діяльності., і що платник єдиного
податку-орендодавець має право на звільнення його від сплати
(податку) за землю.
При встановленні наведених фактів судами не допущено
порушення норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що доводи касаційної
скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.220,221,224.231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,-
Ухвалила :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а рішення
Господарського суду м. Києва від 18.05.2005 року та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 3.08.2005 року
залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення.
Головуючий- Фадєєва Н.М.
Судді- Кравченко О.О.
Васильченко Н.В.
Харченка В.В.
Берднік I.С.