ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
іменем України
30 серпня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого, судді Кобилянського М.Г.
суддів Гаманка О.I.
Горбатюка С.А.
Гуріна М.I.
Юрченка В.В.
секретар судового засідання Пархоменко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
адміністративну справу за позовом кооперативного підприємства
Львівської облспоживспілки "Завод будівельних деталей" (далі - КП
"Завод будівельних деталей") до виконавчого комітету Львівської
міської ради (далі Львівський міськвиконком) про відшкодування
збитків в розмірі 274 353, 60 гривень за касаційною скаргою
Львівського міськвиконкому на рішення господарського суду
Львівської області від 19 квітня 2005 року та ухвалу Львівського
апеляційного господарського суду від 15 листопада 2005 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2005 року КП "Завод будівельних деталей" у
господарському суді Дніпропетровської області пред'явило позов до
Львівського міськвиконкому про відшкодування збитків в розмірі 274
353, 60 грн.
Свої вимоги обгрунтовував тим, що Львівський міськвиконком
листом № 21/1354 від 20 вересня 2003 року повідомив про
необхідність зносу виробничих приміщень, що належать КП "Завод
будівельних деталей", у зв'язку з будівництвом шляхопроводу.
Згідно експертної оцінки вартість майна станом на 31 грудня 2003
року становила 248 322,00 грн. без ПДВ.
На підставі зазначених вимог листом № 13 від 20 лютого 2004
року позивач проінформував Львівський міськвиконком про часткове
знесення будівель і просив вирішити питання виплати кошти у
вигляді компенсації вартості знесених будівель відповідно до
експертної оцінки.
Протоколом Львівської облдержадміністрації від 28 лютого 2004
року зобов'язано відповідача вирішити питання виплати компенсації.
Посилаючись на те, що відповідачем у справі виплата
компенсації не здійснюється КП "Завод будівельних деталей" просив
суд стягнути з відповідача на його користь завдані збитки з
урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох
відсотків річних з простроченої суми, а всього у розмірі 274 353,
60 грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від 19 квітня
2005 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з
Львівського міськвиконкому на користь позивача 248 322,00 грн.
завданих збитків.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15
листопада 2005 року рішення суду першої інстанції у цій справі
залишено без змін, а апеляційну скаргу Львівського
міськвиконкому - без задоволення.
Львівський міськвиконком, вважаючи рішення судів першої та
апеляційної інстанцій такими, що постановлені з порушенням норм
матеріального та процесуального права, оскаржив їх у касаційному
порядку і просить їх скасувати.
Обгрунтовуючи касаційні вимоги Львівський міськвиконком
вказує на порушення судом першої інстанції вимог процесуального
законодавства в частині, що регламентує порядок проголошення
суддею вступної та резолютивної частини рішення за згодою сторін.
Крім того, на його думку, судами невірно застосовані норми Закону
України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
,
виходячи з якого Львівський міськвиконком не є належним
відповідачем у справі, оскільки він як і позивач виконував вимоги
Львівської облдержадміністрації.
Також, визнання судом протоколу наради Львівської
облдержадміністрації від 28 лютого 2004 року актом органу
державної влади є безпідставним.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір, виходив з того, що 28
лютого 2004 року посадовою особою Львівської облдержадміністрації
було проведено нараду з питання усунення перешкод в будівництві
шляхопроводу через залізничні колії станції Персенівка та
транспортної розв'язки на перетині вул. Луганська - вул. Червоної
Калини, рішенням якої зобов'язано директора КП "Завод будівельних
деталей" знести будівлі з ділянки будівництва транспортної
розв'язки.
Виконуючи зазначене рішення позивачем були знесені будівлі та
споруди, залишкова вартість яких згідно зі звітом про оцінку
вартості майна становила 248 322,00 грн.
Актом органу місцевого самоврядування, а саме ухвалою
Львівської міської ради № 2026 від 11 січня 2005 року про міський
та районні бюджети м. Львова передбачено компенсацію КП "Завод
будівельних деталей" за знесені будівлі та визнано обов'язок
відповідача компенсувати заподіяні збитки позивачу.
Внаслідок не виконання відповідачем своїх обов'язків щодо
виплати компенсації за знесені будівлі позивачу заподіяно значну
матеріальну шкоду. З цим погодився й суд апеляційної інстанції.
Колегія суддів вважає, що задовольняючи позов, суд першої
інстанції без достатніх правових підстав поклав на Львівський
міськвиконком обов'язок з відшкодування позивачеві вартості
знесених будівель, а суд апеляційної інстанції залишив в силі
незаконне судове рішення.
Відповідно до пункту 4 статті 11 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
(далі - ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
) у випадках, встановлених
актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки
виникають безпосередньо з актів органів державної влади Автономної
Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
Протокольне рішення наради Львівської облдержадміністрації
від 28 лютого 2004 року хоча і є рішенням в сфері управління, але
не породжує правових наслідків, оскільки прийняте учасниками
наради з метою координації та узгодження спільних дій, спрямованих
на завершення будівництва об'єкту міського транспортного
сполучення.
З питань проектування, будівництва, визначення джерел
фінансування та надання повноважень замовника органами місцевого
самоврядування мали бути прийняті відповідні рішення, які судами у
сторін не витребувались і не досліджувались.
Судам слід було витребувати також проектно-кошторисну
документацію на будівництво шляхопроводу через залізничні колії
станції Персенівка та транспортної розв'язки на перетині вул.
Луганська - вул. Червоної Калини та з'ясувати як проектною
установою пропонувалось технічно вирішити питання будівництва цих
об'єктів, чи передбачалось знесення будівель відповідача, яка їхня
вартість.
Як вбачається з ухвали Львівської міської ради від 11 січня
2005 року № 2026 "Про міський та районні бюджети м. Львова на
2005 рік" на компенсацію за знос будівель при будівництві
транспортної розв'язки по вул. Луганській - вул. Червоної Калини
були передбачені видатки для УКБ в сумі 375 тис. грн.
Проте, також залишилися не дослідженими питання щодо того, чи
такі кошти фактично були в розпорядженні УКБ, чи останнє
підпорядковане Львівському міськвиконкому та чи не вносились зміни
до міського бюджету.
Судові рішення підлягають скасуванню, оскільки судами в
порушення вимог статті 104 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та статті 161Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
не повно з'ясовані обставини у
справі, що мають значення для правильного її вирішення.
З огляду на викладене та керуючись статтями 223, 224, 230
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу виконавчого комітету Львівської міської ради
задовольнити.
Рішення господарського суду Львівської області від 19 квітня
2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду
від 15 листопада 2005 року скасувати та справу спрямувати на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає
законної сили з моменту проголошення.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя: