Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Нечитайла О.М.

Суддів Карася О.В.

Костенка М. I.

Маринчак Н.Є.

Шипуліної Т.М

при секретарі судового засідання Ткачук Н.В.

за участю представників:

позивача: не з'явились

відповідача не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства "Дніпро-Леон-

Сервіс"

на постанову Запорізького апеляційного господарського

суду

від 14.09.2005р.

у справі № 11/77-05

за позовом Новокаховської об'єднаної державної

податкової інспекції Херсонської області

до Приватного підприємства "Дніпро-Леон-

Сервіс"

про стягнення сум податкових зобов'язань,

нарахованих за непрямими методами

ВСТАНОВИЛА:

Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Херсонської області (надалі - позивач, Новокаховська ОДПI) звернулася до Господарського суду Херсонської області з позовом до приватного підприємства "Дніпро-Леон-Сервіс" (надалі - відповідач, ПП "Леон-Сервіс-Плюс") про стягнення сум податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 278 706,00 грн., у тому числі штрафні санкції 72 380,00 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 227 319,00 грн., у тому числі штрафні санкції 75 773,00 грн., визначених за непрямими методами.

Позовні вимоги грунтувалися на тому, що відповідачем не було надано до перевірки первинних бухгалтерських документів, у зв'язку з чим рішенням начальника Новокаховської ОДПI від 20.09.2004 р. № 9498/10/231 до ПП "Дніпро-Леон-Сервіс" застосовані непрямі методи визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток, а саме застосовано метод аналізу інформації про доходи і витрати платника податків.

На підставі акту перевірки від 03.12.2004 р. контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.12.2004 р. № 0001892301/0, яким відповідачу донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 278706 грн., у тому числі штрафні санкції 72380 грн. та від 3.12.04 р. № 0002212301/0, яким відповідачу донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 227319 грн., у тому числі штрафні санкції 75773 грн.

Рішенням Господарського суду Херсонської області (суддя Чернявський В.В.) від 30 березня 2005 року у справі №11/77-05 у задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення суду мотивовано тим, що контролюючим органом при визначенні податкових зобов'язань не враховано витрати ПП "Дніпро-Леон-Сервіс" та перевірку проведено не об'єктивно.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14 вересня 2005 року у справі № 11/77-05 вищезазначене рішення суду першої інстанції скасоване, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з відповідача 278706 грн. податку на прибуток, в тому числі штрафні санкції 72380 грн. та 227319 грн. податку на додану вартість, у тому числі штрафні санкції 75773 грн., а також покладено на відповідача судові витрати.

В основу зазначеного рішення суду апеляційної інстанції покладено висновки про правомірність рішення начальника Новокаховської ОДПI від 20.09.2004 р. № 9498/10/231, яким до ПП "Дніпро-Леон-Сервіс" застосовані непрямі методи визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

Також суд апеляційної інстанції послався на те, що податкові зобов'язання відповідача вважаються узгодженими, оскільки податкові повідомлення - рішення від 03.12.2004 р. № 0001892301/0 та № 0002212301/0 відповідачем не оскаржувалися у судовому та адміністративному порядку.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14 вересня 2005 року скасувати, рішення Господарського суду Запорізької області від 30 березня 2005 року залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема тим, що справу було розглянуто без участі відповідача, не поінформованого належним чином про час та місце розгляду скарги, та не зазначено підстав, з яких суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги доводи відповідача, який заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заперечень на касаційну скаргу від відповідача не надійшло.

В судовому засіданні суду касаційної інстанції від 18.07.2006р. у справі № 11/77-05 було оголошено перерву до 30.08.2006р.

Представники сторін у судове засідання суду касаційної інстанції не з'явились, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.49 КАС України (2747-15) не скористались, про причини не явки суду не зазначили, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши зазначену касаційну скаргу та вивчивши матеріали справи колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про обгрунтованість вимог касаційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно з п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) (надалі - закон № 2181), якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з не встановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач, в порушення вимог законодавства України з питань оподаткування, не надав при зазначених податковим органом підставах документів, що опосередковують податковий облік ні за безпосереднім зверненням позивача, ні у період, обіцяний відповідачем при в строк до 15.09.2004р.

Відповідно до пп. 4.3.5. п. 4.3. ст. 4 вказаного закону, рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

За таких обставин, судова колегія Вищого адміністративного суду України підтверджує правомірність висновків господарського суду першої інстанції щодо наявності у позивача підстав, зумовлених нормами спеціального законодавства для застосування непрямих методів визначення податкового зобов'язання платника податку.

Згідно з пп. 4.3.2. п. 4.3 ст.4 закону № 2181 (2181-14) за непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону.

Якщо підставою для застосування непрямих методів є відсутність окремих документів обліку, такий метод може застосовуватися виключно для визначення об'єкта оподаткування або його елементів, пов'язаних із такими документами. Якщо платник податків подає інші документи обліку або інші підтвердження, достатні для визначення показників відсутніх документів обліку, непрямі методи не застосовуються.

Як вбачається зі змісту вищевикладених нормативно-правовоих приписів, за допомогою непрямого методу визначення податкового зобов'язання платника податку, контролюючим органом мають бути об'єктивним чином встановлені елементи податкової бази, не підтвердженні первинними документами, що в свою чергу надасть останньому можливість вірно вирахувати розміри необхідного до сплати податкового зобов'язання за відповідний звітний період.

Господарським судом першої інстанції встано влено, що позивач при визначенні податкового зобов'язання з податку на прибуток не визначав такого складового елемента для визначенні бази оподаткування з вказаного податку, як валові витрати, та крім того, контролюючий орган прийняв за нуль розмір податкового кредиту відповідного звітного періоду відповідача при визначенні оподатковуваної бази з податку на додану вартість.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду першої інстанції щодо необ'єктивного застосування непрямих методів та, як наслідок, одностороннього виявлення та встановлення всіх складових бази оподаткування, що в свою чергу свідчить про відсутність можливості правильного встановлення податкового зобов'язання платника податків за відповідний звітний період, визнається судовою колегією Вищого адміністративного суду України правомірним.

За таких обставин, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що Запорізьким апеляційним господарським судом правильно і повно встановлені фактичні обставини у справі, проте із невідповідним застосуванням норм матеріального права України, тоді як господарський суд Херсонської області дійшов правильних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і відповідним чином застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Тому, судова колегія Вищого адміністративного суду України, встановивши наявність підстав, передбачених нормативно-правовим приписом ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Дніпро-Леон-Сервіс" на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.09.2005 р. у справі № 11/77-05 - задовольнити.

2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.09.2005 р. у справі № 11/77-05 - скасувати, а рішення господарського суду Херсонської області від 30.03.2005р. у справі № 11/77-05 - залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута у випадках, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .