ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
 
 
     23 серпня 2006 року
     м. Київ
 
  Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
 
     Головуючого, судді
     Чумаченко Т.А.
     суддів
     Горбатюка С.А.
     Гуріна М.I.
     Кобилянського М.Г.
     Юрченка В.В.
     розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом військового прокурора Чернігівського гарнізону в
інтересах  ОСОБА_1    та   інших   до   Чернігівського   обласного
військового  комісаріату  про  перерахунок  пенсії  за  касаційною
скаргою  ОСОБА_1  на  рішення  військового   суду   Чернігівського
гарнізону від 16 серпня 2005  року  та  ухвалу  апеляційного  суду
Чернігівської області від 2 грудня 2005 року,
 
                      в с т а н о в и л а :
     У  квітні  2005  року  військовий   прокурор   Чернігівського
гарнізону в  інтересах  ОСОБА_1  звернувся  в  суд  з  позовом  до
Чернігівського обласного військового комісаріату  про  перерахунок
пенсії та стягнення різниці після перерахунку.
     Вимоги мотивував тим, що наказом Заступника Міністра  оборони
України - Командувача сухопутними військами Збройних  Сил  України
від 31 грудня 2000 року НОМЕР_1  ОСОБА_1 звільнений  з  військової
служби в запас і йому була призначена пенсія відповідно до  Закону
України "Про пенсійне  забезпечення  військовослужбовців  та  осіб
начальницького і  рядового  складу  органів  внутрішніх  справ  та
деяких інших осіб" ( 2261-12 ) (2261-12)
         від 09  квітня  1992  року  №  2262
(далі - Закон № 2262).
     Внаслідок бездіяльності Чернігівського обласного  військомату
він  протягом  тривалого  часу  отримував  пенсію  значно   нижчих
розмірів, порівняно з розмірами пенсії, яка мала бути обчислена та
виплачена відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства.
     Просив   зобов'язати   Чернігівський   обласний    військовий
комісаріат провести перерахунок призначеної з урахуванням:
     - 70  відсоткової  надбавки  за   безперервну   службу,   яка
передбачена Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389
( 389/2003 ) (389/2003)
          "Про  надбавки  військовослужбовцям   Збройних   Сил
України,  Міністерства  внутрішніх   справ   України,   Державного
комітету  у  справах  охорони  державного   кордону   України   та
Управління державної охорони України за безперервну службу";
     - 100  відсоткової  надбавки  грошового   забезпечення,   яка
передбачена Указом Президента України від 23 лютого  2002  року  №
173    ( 173/2002 ) (173/2002)
            "Про    посилення    соціального    захисту
військовослужбовців  та  осіб  рядового  і  начальницького  складу
органів внутрішніх справ".
     Також просив стягнути з відповідача суму недоплаченої пенсії.
     Рішенням військового місцевого суду Чернігівського  гарнізону
від  16  серпня  2005  року,  яке  залишене   без   змін   ухвалою
апеляційного суду Чернігівської області від 2 грудня 2005 року,  в
задоволенні позову відмовлено.
     У поданій касаційній скарзі позивач  просить  судові  рішення
скасувати, посилаючись  на  порушення  судами  норм  матеріального
права, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги.
     Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
     Судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  встановлено,   що
ОСОБА_1  за  наказом  Заступника  Міністра   оборони   України   -
Командувача сухопутними військами  Збройних  Сил  України  від  31
грудня 2000 року НОМЕР_1  був звільнений  з  військової  служби  в
запас і що на час звільнення з військової  служби  та  призначення
пенсії він не отримував премій та надбавок, які просить  врахувати
при перерахунку пенсії.
     Вирішуючи спір, суд першої та апеляційної інстанцій  виходили
з наступного.
     Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262 ( 2261-12 ) (2261-12)
        
в редакції Закону України від 15 червня  2004  року  №  1769  "Про
внесення  змін  до  статті  43  Закону   України   "Про   пенсійне
забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"  ( 1769-15 ) (1769-15)
        
(далі - Закон № 1769), який набрав чинності з 01 січня 2005  року,
пенсії  особам  офіцерського  складу,  прапорщикам   і   мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та  військової  служби  за
контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим  Законом,  та
членам   їх   сімей   обчислюється   з   грошового    забезпечення
військовослужбовців,  осіб  начальницького  і  рядового  складу  з
урахуванням окладів за посадою, військовим чи спеціальним званням,
процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене  звання  і
вчену ступінь, кваліфікацію і умови  служби,  якщо  їх  отримували
вказані особи під час проходження служби  і  звільненні  після  їх
запровадження.
     Пенсійне забезпечення щодо вказаної категорії осіб, яке діяло
до 01 січня 2005 року не передбачало можливість перерахунку раніше
призначених пенсій у зв'язку  із запровадженням  після  звільнення
військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за  Законом
№ 2262 ( 2261-12 ) (2261-12)
         нових  щомісячних  додаткових  видів  грошового
забезпечення та премій, яких вони не отримували під час служби.
     Закон № 1769  ( 1769-15 ) (1769-15)
         , яким внесені зміни  до  Закону  №
2262 ( 2261-12 ) (2261-12)
          не  має  зворотної  сили,  а  тому  вимоги  щодо
перерахування пенсій з урахуванням запроваджених після  звільнення
зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення
та премій задоволенню не підлягають.
     Оскільки позивач  вимагає  зобов'язати  відповідача  провести
перерахунок пенсії до 1 січня 2005 року у  зв'язку  із  змінами  у
пенсійному забезпеченні відповідних категорій військовослужбовців,
але  з  урахуванням  надбавок,  яких  він  не  отримував  під  час
проходження служби,  то  з  огляду  на  викладене  колегія  суддів
вважає, що суди правильно відмовили йому в позові.
     За   правилами   частини   першої    статті    224    Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд  касаційної
інстанції залишає  касаційну  скаргу  без  задоволення,  а  судові
рішення - без змін, якщо визнає, що  суди  першої  та  апеляційної
інстанцій   не   допустили   порушень   норм    матеріального    і
процесуального права при  ухваленні  судових  рішень  чи  вчиненні
процесуальних дій.
     Таким чином, суди не допустили порушень норм матеріального  і
процесуального права при ухваленні  оскаржуваних  судових  рішень,
підстав для їх скасування чи зміни немає.
     Керуючись статтями 223, 224,  230  Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,
 
                        у х в а л и л а :
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
     Рішення військового  суду  Чернігівського  гарнізону  від  16
серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області
від 02 грудня 2005 року у справі за позовом військового  прокурора
Чернігівського гарнізону в інтересах  ОСОБА_1   до  Чернігівського
обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії  залишити
без змін.
     Ухвала  є  остаточною,  оскарженню  не  підлягає  і   набирає
законної сили з моменту проголошення.
     Судді:  (підписи)
     З оригіналом згідно
     Суддя: