1-962/05 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення щодо накладення штрафу за відчуження активів, що знаходяться в податковій заставі - Текст документа

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 31 серпня 2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2005 року по справі за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Чувиріно" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2005 року Державне підприємство дослідне господарство "Чувиріно" звернулося з позовом до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 00015622320/0 від 28.04.2005р. накладення штрафу в сумі 349921,61 грн. за відчуження активів, що знаходяться в податковій заставі, без попереднього отримання письмового дозволу податкового органу.

Вказував, що відповідачем було проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ДП ДГ "Чувиріно" за період з 30.11.2002 року по 28.02.2005 року, за наслідками якої Вовчанською МДПI було складено акт №124/23-01203840 від 26.04.2005 року, згідно з яким прийнято повідомлення рішення про накладення штрафу у розмірі суми відчуження, що становить 349921,61 грн.

В акті №124/23-01203840 від 26.04.2005 року відповідачем зазначені наступні порушення:

- ст.10 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26.12.1992 року (13-92) п.п. 8.1.2 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003 року (889-15) , - в результаті чого нарахована пеня по прибутковому податку в сумі 22191,00 грн.;

- Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303 (303-99-п) "Про затвердження Прядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища ....";

- в порушення п.14.1 ст. 14 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (283/97-ВР) "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємство не надало до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток за 2004 рік.

В зазначеному переліку порушень відсутній висновок податкової інспекції про встановлення такого порушення, як самостійне відчуження активів, які перебувають в податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження.

Крім того, 24.03.2005 року набуло чинності рішення Конституційного Суду України №2-рп, яким скасовано положення Закону України № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) щодо поширення права податкової застави на все майно платника податків, без врахування суми його податкового боргу.

За таких обставин, просили позов задовольнити.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 31 серпня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2005 року, позовні вимоги ДП ДГ "Чувиріно" задоволені, податкове повідомлення-рішення Вовчанської МДПI у Харківській області № 00015622320/0 від 28.04.2005р. про застосування штрафу за відчуження активів, що знаходяться в податковій заставі, без попереднього отримання письмового дозволу податкового органу - визнано недійсним.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 21 листопада 2005 року подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2005 року касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Вовчанська МДПI Харківської області просить скасувати рішення суду та постановити нове - про відмову в задоволенні позову з підстав неправильного застосування судами норми матеріального права. Зокрема, на думку відповідача, висновки суду суперечать п.п. "а" п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-III (2181-14) . При проведенні планової документальної перевірки податковою інспекцією встановлено відчуження позивачем активів (товарів, товарних запасів, готової продукції, послуг) в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі робітникам підприємства (тобто в іншій, ніж грошова, формі) без обов'язкового попереднього узгодження з податковим органом при наявності заборгованості по податкам і зборам та зареєстрованої податкової застави на все майно у 2003 році на суму 153120,44 грн., у 2004 році на суму 197124,96 грн., що підтверджується податковими накладними за 2003-2004 роки.

Касаційна скарга Вовчанської МДПI Харківської області підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Судами було встановлено, що підставою для прийняття Вовчанською МДПI Харківської області спірного податкового повідомлення-рішення став акт від 26.04.2005р. № 124/23-01203840 "Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства державного підприємства дослідного господарства "Чувиріно" за період з 30.11.2002р. по 28.02.2005р.", де зазначалося, що з боку позивача порушення ст.10 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26.12.1992 року (13-92) , та п.п. 8.1.2, п.п. 8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003 року (889-15) , а саме: товариством проведено самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження.

З огляду на висновки перевірки, відповідач на підставі п.п.17.1.8 п.17.1 с.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) прийняв податкове повідомлення-рішення від 26.04.2005р. № 124/23-01203840 про застосування до позивача штрафу в розмірі суми відчуження, що складає 349921,61 грн.

Задовольняючи вимоги позивача суди першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) та інших нормативних актів, відповідно до яких платники податків здійснюють вільне розпорядження та реалізацію товарними запасами та послугами, які утворилися в результаті господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 8.6.1 "а" пункту 8.6 статті 8 зазначеного Закону, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, зокрема, купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємство здійснювало виплату заробітної плати серед іншого товарними запасами та послугами, які утворилися в результаті господарської діяльності та якими, відповідно до зазначеної норми Закону, платник податку здійснює вільне розпорядження і реалізація яких не потребує письмової згоди податкового органу.

Згідно п. 7.3 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу стягнення, зокрема, власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою, у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) (в редакції від 11.07.2002 року) передбачена можливість виплати заробітної плати натурою, у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, крім товарів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

До переліку товарів, що не дозволені для виплати заробітної плати натурою, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 03 квітня 1993 року "Про перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою" (244-93-п) , не віднесено товарні запаси та послуги, які утворилися в результаті господарської діяльності та якими підприємство здійснювало виплату заробітної плати працівникам.

Відповідно до п. 2 зазначеної Постанови, товари, які не входять до переліку, затвердженого цією постановою, можуть використовуватися підприємствами, установами, організаціями для часткової виплати заробітної плати натурою. подарської діяльності підприацівникамою, податку здійснює вільне розпорядження і реалізація яких

З огляду на те, що обставини по справі судами встановлені повно і правильно на підставі належних і допустимих доказів, які були досліджені в судовому засіданні, останні прийшли до обгрунтовано висновку, про наявність підстав для визнання недійсним податкового повідомленн я-рішення Вовчанської МДПI у Харківській області № 00015622320/0 від 28.04.2005р. про застосування штрафу за відчуження активів, що знаходяться в податковій заставі, без попереднього отримання письмового дозволу податкового органу .

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1ст.224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України (2747-15) , колегія -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 31 серпня 2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2005 року - залишити без змін.