ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - судді Сіроша М.В,
суддів: Гордійчук М.П., Костенко М.I., Маринчак Н.Є., Юрченка
В.В.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу
Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції на
рішення Iваничівського місцевого суду від 17.03.2004 року та
ухвалу апеляційного суду Волинської області від 27.05.2004 року у
справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Iваничівського
відділення Нововолинської об'єднаної державної податкової
інспекції,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Iваничівського місцевого суду від 17.03.2004 року,
залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області
від 27.05.2004 року, скаргу задоволено. Визнано неправомірною
відмову Iваничівського відділення Нововолинської об'єднаної
державної податкової інспекції в поставленні в паспорті ОСОБА_1
відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без
ідентифікаційного номера. Зобов'язано Iваничівське відділення
Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції поставити
в паспорті ОСОБА_1 на одній із сторінок "для особливих відміток"
відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без
ідентифікаційного номера, завіривши її гербовою печаткою
інспекції.
Не погоджуючись із рішеннями судів Нововолинська об'єднана
державна податкова інспекція звернулася із касаційною скаргою до
Верховного Суду України, в якій просить скасувати рішення, як
такі, що винесені з порушенням норм матеріального та
процесуального права.
Верховний Суд України листом від 13 вересня 2005 року на
підставі п. п. 7, 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
направив
касаційну скаргу для вирішення до Вищого адміністративного суду
України
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 червня
2006 року відкрито касаційне провадження за даною касаційною
скаргою.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 серпня
2006 року визнано за можливе попереднє провадження у справі.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та
перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожен
зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах,
встановлених законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про внесення змін до
Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб-платників
податків та інших обов'язкових платежів" ( 1003-14 ) (1003-14)
від
16.07.1999 року № 1003 для осіб, які через свої переконання або
інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного
номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи,
зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та
інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться
відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі
без ідентифікаційного номера.
Отже, зазначеним Законом передбачено, що позивач в рамках
діючого законодавства вправі виконати конституційний обов'язок
щодо сплати податків і зборів без присвоєння ідентифікаційного
номера, обравши альтернативну форму обліку платників податку.
За таких обставин відмова податкового органу, на який
покладені функції по контролю за дотриманням податкового
законодавства, обліку платників податків - фізичних осіб та інші,
внести відповідні зміни до державного реєстру і в паспорт
позивача, не відповідає вимогам зазначеного закону.
Згідно ст. 248-7 ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року, який був
чинний при постановленні судами вказаних судових рішень, при
встановленні обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані
рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує орган
державної влади, орган місцевого самоврядування, посадову чи
службову особу задовольнити вимоги заявника і усунути порушення,
скасовує покладений на нього обов'язок чи застосовані до нього
заходи відповідальності або іншим шляхом поновлює його порушені
права, свободи чи законні інтереси.
З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної
інстанції про неправомірність дій відповідача на час їх вчинення і
розгляду справи в суді та покладення на відповідача обов'язку
виконати вимоги позивача є правильними, тому підстави для
скасування чи зміни судових рішень відсутні.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення,
а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні
процесуальних дій.
Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що
судові рішення постановлені з дотриманням норм матеріального і
процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 220-1,224, 231 та ч.5 ст.254 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого адміністративного суду
України
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної
податкової інспекції залишити без задоволення, а рішення
Iваничівського місцевого суду від 17.03.2004 року та ухвалу
апеляційного суду Волинської області від 27.05.2004 року - без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Головуючий Сірош М.В.