ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" серпня 2006 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Нечитайла О.М.
Суддів: Гордійчук М.П., Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є.,
Пилипчук Н.Г.
при секретарі: Павлушко Р.С.
за участю представників:
позивача: представника Генеральної прокуратури України -
Савицької Оксани Валентинівни
розглянувши касаційну скаргу Роздільнянської МДПI Одеської
області
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
03 листопада 2005 року.
у справі № 6/136-04-3331
за позовом прокурора Великомихайлівського району Одеської
області в інтересах держави в особі: Роздільнянської МДПI Одеської
області
до ТОВ "Новоселівське"
про стягнення суми
В С Т А Н О В И В :
Прокурор Великомихайлівського району Одеської області
звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в
інтересах держави в особі Великомихайлівської МДПI Одеської
області про стягнення з товариства "Новоселівське" 29 894 грн.
заборгованості по сплаті податку на землю.
Заявою від 11 травня 2005 року податковою інспекцією
доповнені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 393,93
грн. за неналежне виконання податкового зобов'язання та 576 грн.
заборгованості по сплаті збору за забруднення природного
середовища, а всього 30 496,87 грн.
Ухвалою від 15 червня 2005 року у зв'язку з реорганізацією
державних податкових інспекцій на підставі наказу ДПА в Одеській
області від 05 травня 2004 року за № 218 здійснено заміну
Великомихайлівської МДПI на Роздільнянську МДПI в Одеській
області.
Не погоджуючись з заявленим позовом, відповідач звернувся з
зустрічними позовними вимогами до Роздільнянської МДПI про
зобов'язання визнати безнадійним та списати податковий борг у сумі
29 894 грн.
Позов обгрунтований форс-мажорними обставинами, які мали
місце у 2003 році та спричинили загибель посівів
сільськогосподарських культур на площах відповідача.
Рішенням господарського суду Одеської області від 07 вересня
2005 року позовні вимоги, заявлені прокурором та податковою
інспекцією, задоволені. З товариства "Новоселівське" стягнуто 29
894 грн. боргу (податку на землю) 400,87 грн. пені, 576 грн.
заборгованості по сплаті збору за забруднення природного
середовища, 304,70 грн. держмита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні зустрічного позову суд відмовив.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03
листопада 2005 року рішення суду першої інстанції частково
скасовано.
Позов Прокурора Великомихайлівського району Одеської області
в інтересах держави в особі Роздільнянської МДПI Одеської області
частково задоволено.
Стягнуто з ТОВ "Новоселівське" заборгованість по сплаті
збору за забруднення природного середовища у сумі 576 грн., 5,79
грн. держмита та 2,24 грн. інформаційно-технічного забезпечення
судового процесу через відділ ВДВС Великомихайлівського РУЮ
Одеської області. В іншій частині позову відмовлено.
Провадження у справі по зустрічному позову ТОВ
"Новоселівське" до Роздільнянської МДПI Одеської області про
зобов'язання визнати безнадійним та списати податковий борг у сумі
29 893,87 грн.- припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, за відсутністю предмету спору.
В касаційній скарзі Роздільнянська МДПI Одеської області
просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в
силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що
допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального
і процесуального права призвели до неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача,
який просив задовольнити касаційну скаргу, перевіривши матеріали
справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції,
апеляційний суд зазначив, що відповідно ч.2 ст.2 Закону України
"Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
власники земельних ділянок,
земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та
інвесторів, сплачують земельний податок.
При цьому ч.4 ст.2 названого Закону встановлено, що за
земельні ділянки, надані в оренду справляється орендна плата.
Відповідно до наданих до апеляційної інстанції договорів
оренди, вони укладені відповідачем з власниками паїв. Цими
договорами сторонами обумовлена орендна плата, тобто, плата за
землю, що передбачено Законом України "Про плату за землю".При
( 2535-12 ) (2535-12)
таких обставинах відповідач, який є орендарем, не
повинен вдруге платити за землю і це не передбачено договорами
оренди, оскільки орендна плата сама по собі і є, як зазначено
вище, платою за землю.
Між тим, суд першої інстанції правильно встановив, що порядок
подання податкового розрахунку земельного податку затверджено
наказом Державної податкової адміністрації України від 26 жовтня
2001 року № 434 ( z0963-01 ) (z0963-01)
"Про затвердження форм Зведеного
розрахунку суми земельного податку, Довідки до уточненого
Розрахунку та Порядку їх подання до органу державної податкової
служби".
Відповідно до п.п.1,2 Порядку подання податкового розрахунку
земельного податку юридичні особи самостійно обчислюють суму
податкового зобов'язання щодо земельного податку в порядку та за
ставками, визначеними Законом України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
. Розрахунок податку складається на підставі даних
державного земельного кадастру за станом на 1 січня поточного року
і щороку подається власниками землі та/або землекористувачами до
органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної
ділянки до 01 лютого поточного року з розбивкою річної суми
земельного податку рівними частками за місяцями, а
землекористувачами-виробниками товарної сільськогосподарської і
рибної продукції - з розбивкою річної суми на дві рівні частки.
Відповідно до п.15 Порядку подання податкового розрахунку
земельного податку податкове зобов'язання, самостійно визначене
платником податку, вважається узгодженим з дня подання розрахунку
земельного податку до державного податкового органу і не може
бути оскаржене платником в адміністративному або судовому
порядку.
На виконання вищенаведених вимог Порядку подання податкового
розрахунку земельного податку ТОВ "Новоселівське" 20 січня 2003
року було надано до податкового органу за вх. № 1285 "Зведений
розрахунок суми земельного податку на 2003 рік" згідно якого
загальна сума нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті,
як за даними підприємства, так і за даними податкового органу,
сторонами була визначена у сумі 60,059 грн. з яких 30.029,50 грн.
ТОВ "Новоселівське" зобов'язувалось сплатити до 15 серпня 2003
року та 30.029,50 грн.- до 15 листопада 2003 року.
Але, в порушення вимог податкового законодавства України ТОВ
"Новоселівське" зобов'язання по сплаті земельного податку у
строки, встановлені Зведеним розрахунком суми земельного податку
на 2003 рік № 1285 від 20 січня 2003 року, виконані не були, у
зв'язку з чим податковим органом в порядку, передбаченому п/п
6.2 .1 п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21 грудня 2000 року № 2181-III,
були направлені на адресу ТОВ "Новоселівське" корінець першої
податкової вимоги від 27 серпня 2003 року за № 1/190/460 про
наявність податкового боргу у сумі 30.030 грн., а також корінець
другої податкової вимоги від 29 вересня 2003 року за № 2/327/573
про наявність податкового боргу у сумі 30.030 грн.
Вищезазначені податкові зобов'язання ТОВ "Новоселівське" були
виконані частково шляхом сплати 13 жовтня 2003 року 30.030 грн.
податку на землю по першій вимозі, а також сплати 13 січня 2004
року 536 грн. по другій вимозі, що знайшло своє підтвердження в
обліковій картці платника, складеною податковим органом станом на
06 травня 2004 року (ас.61).
Таким чином, сума податкового зобов'язання ТОВ
"Новоселівське" по сплаті земельного податку, узгодженого
сторонами згідно зведеного розрахунку суми земельного податку на
2003 рік від 20 січня 2003 року за вх. № 1285, склала 29,493 грн.
(60.059 грн.-30.030 грн.-536 грн.).
Згідно п.п. 16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків беред бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21 грудня 2000 року
№ 2181-III після закінчення встановлених строків погашення
узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу
нараховується пеня.
Крім того, заявлена до стягнення прокурором
Великомихайлівського району Одеської області загальна сума
податкової заборгованості ТОВ "Новоселівське" у розмірі 30.469,87
грн., у тому числі: 29.893,87 грн. по сплаті податку на землю з
урахуванням штрафних санкцій та 576 грн. заборгованості по сплаті
за забруднення природного середовища - підтверджується первинними
документами податкового обліку (зведеним розрахунком суми
земельного податку на 2003 рік від 20 січня 2003 року за № 1285,
корінцями першої податкової вимоги від 27 серпня 2003 року за №
1/190/460, другої податкової вимоги від 29 вересня 2003 року за №
2/327/573 про наявність податкового боргу тощо) та як вбачається з
заперечень відповідача по справі та доводів, покладених ним в
обгрунтування зустрічних позовних вимог, ТОВ "Новоселівське" не
оспорюється .
Також є вірним і висновок суду першої інстанції, про те, що у
відповідача відсутні підстави для списання податкового боргу,
оскільки зупинено дію на 2005 рік підпункт "г" підпункту 18.2.1
пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, відповідним Законом України "Про
внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на
2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" ( 2505-15 ) (2505-15)
від 25 березня 2005 року.
Статтею 226 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що суд
касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної
інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке
ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що
доводи касаційної скарги є обгрунтованими та підлягають
задоволенню
Керуючись статтями 220,221,226,230,231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Роздільнянської МДПI Одеської області
задовольнити
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03
листопада 2005 року скасувати та залишити в силі рішення
господарського суду Одеської області від 07 вересня 2005 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий: _________________________ Нечитайло О.М.,
Судді: ________________________ Гордійчук М.П.,
________________________ Ланченко Л.В.,
________________________ Маринчак Н.Є.,
________________________ Пилипчук Н.Г.