ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" серпня 2006 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Нечитайла О.М.
Суддів: Гордійчук М.П., Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є.,
Пилипчук Н.Г.
при секретарі: Павлушко Р.С.
розглянувши касаційну скаргу ДПI у м. Ялта
на рішення господарського суду АР Крим від 04 липня 2005
року та постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду АР Крим від 27 вересня 2005 року.
у справі № 27/9212
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
до ДПI у м. Ялта, відділення казначейства України в м. Ялта
про про повернення суми боргу
В С Т А Н О В И В :
В травні 2005 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1
звернувся в суд з позовом до ДПI у м. Ялті АР Крим, відділення
Державного казначейства України в м. Ялті про стягнення 216 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що збір на розвиток
електротранспорту не встановлений системою оподаткування України,
не є обов'язковим платежем згідно чинного законодавства України.
Статтями 14,15 Закону України "Про систему оподаткування в
Україні" ( 1251-12 ) (1251-12)
встановлено вичерпний перелік
загальнодержавних і місцевих податків і зборів, при цьому збір на
розвиток електротранспорту як податок або збір не вказано.
Рішенням господарського суду АР Крим від 04 липня 2005 року,
залишеного в силі постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 27 вересня позовні вимоги задоволено.
Повернуто з місцевого бюджету м. Ялти на користь суб'єкта
підприємницької діяльності ОСОБА_1 надмірно сплачений збір на
розвиток електротранспорту в сумі 216 грн.
З відповідача також стягнуто судові витрати по справі.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові
рішення та ухвалити нове рішення, про відмову в задоволенні
позову, посилаючись на те, що суди неповно дослідили обставини
справи, дали неправильну оцінку зібраним доказам, ухвалили
рішення, які не відповідають вимогам матеріального і
процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи наведені у скаргах, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Згідно зі статтею 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожен
зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,
встановлених законом.
Статтею 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачено, що
виключно Законами України встановлюється система оподаткування,
податки і збори.
Відповідно до статті 135 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим
та рішення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим не можуть
суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно
до Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, законів України, актів
Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх
виконання.
Статтею 137 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
визначений
виключний перелік питань, з яких Автономна Республіка Крим
здійснює нормативне регулювання (до яких не віднесено питання
встановлення податків і зборів).
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і
збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових
фондів визначено Законом України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлення і
скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів
та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам
здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної
Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами
відповідно до цього Закону, інших законів України про
оподаткування.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані
тим, що збір на розвиток пасажирського електротранспорту в
Автономній Республіці Крим не входить до переліку податків і
зборів, що справляються на території України, не визначений
відповідними Законами, а тому безпідставно стягується
відповідачем.
Разом з тим, такі висновки судів суперечать вимогам чинного
законодавства.
Згідно рішення Конституційного суду України від 16 січня 2003
року (справа №1-3/2003) про конституційність положень Конституції
Автономної Республіки Крим, визначено такими, що відповідають
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(є конституційними) абзац
перший підпункту 14 пункту 1 статті 18 про проведення
експериментів у сфері оподаткування в Автономній Республіці Крим .
На виконання ст.39 Закону України "Про Державний бюджет
України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
Кабінет Міністрів України
погодившись з пропозицією Верховної Ради Автономної Республіки
Крим щодо запровадження у порядку експерименту в 2003 році
справлення місцевих зборів, зокрема збору на розвиток
рекреаційного комплексу в Автономній Республіці Крим та збору на
розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці
Крим, Кабінет Міністрів видав відповідну постанову від 28 травня
2003 року № 875 ( 875-2003-п ) (875-2003-п)
"Про запровадження у 2003 році в
Автономній Республіці Крим у порядку експерименту справлення
окремих місцевих зборів" ( строк дії постанови був продовжений на
2004 рік та 2005 рік відповідно до Законів України "Про державний
бюджет України" на 2004 ( 1344-15 ) (1344-15)
,2005 ( 2285-15 ) (2285-15)
роки.
Зазначеною постановою, Кабінет України зобов'язав Раду
Міністрів Автономної Республіки Крим подати на затвердження
Верховній Раді Автономної Республіки Крим Положення про
запровадження на території Автономної Республіки Крим справлення
місцевих зборів в тому числі і збору на розвиток пасажирського
електротранспорту.
Таким чином, Постанова Верховної Ради Автономної Республіки
Крим "Про бюджет Автономної Республіки Крим на 2003 р.", яким
затверджено Положення "Про збори на розвиток пасажирського
електротранспорту в Автономній Республіці Крим" є узгодженою з
Кабінетом Міністрів України і не суперечить вимогам чинного
законодавства.
За таких обставин, відповідач діяв на підставі, у межах своїх
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України, а отже позовні вимоги є безпідставними та не підлягають
задоволенню.
Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної інстанції має право скасувати
судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити
нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно,
але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми
матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення
незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 220,221,229,232 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ДПI у м. Ялта - задовольнити.
Рішення господарського суду АР Крим від 04 липня 2005 року та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду АР
Крим від 27 вересня 2005 року скасувати та постановити нове
рішення: про відмову в задоволенні позову в повному обсязі
суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до ДПI у м. Ялта,
відділення казначейства України в м. Ялта про повернення суми
боргу.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 травня
2006 року про зупинення виконання рішення господарського суду АР
Крим від 04 липня 2005 року - скасувати.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий: _________________________ Нечитайло О.М.,
Судді: ________________________ Гордійчук М.П.,
________________________ Ланченко Л.В.,
________________________ Маринчак Н.Є.,
________________________ Пилипчук Н.Г.