ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
02.08.2006
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В., суддів Ланченко Л.В., Нечитайла О.М.,
Пилипчук Н.Г., Степашка О.І., при секретарі Ткачук Н.В., за участю
представників: позивача - гр. К., відповідача - гр. Ч.,
розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на
рішення господарського суду Харківської області від 31.08.2005 та
на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
15.11.2005 по справі N А-42/23-05 за позовом Державного
оптово-роздрібного підприємства "Обласний аптечний склад" до
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Харкові про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:
В січні 2005 року Державне оптово-роздрібне підприємство
"Обласний аптечний склад" звернулось до господарського суду
Харківської області з позовом до Спеціалізованої державної
податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у
м. Харкові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
від 11.11.2004 N 0000870824/0.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірне
податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки прийняте з
порушенням вимог Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та Закону України "Про охорону прав на
винаходи та корисні моделі" ( 3687-12 ) (3687-12)
, а висновки, викладені в
Акті планової документальної перевірки від 08.11.2004
N 946/34-4/22654831, на підставі якого було прийнято спірне
повідомлення-рішення є необґрунтованими та не відповідають
фактичним обставинам справи.
Рішенням господарського суду Харківської області від
31.08.2005, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного
господарського суду від 15.11.2005, позов задоволено частково.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 11.11.2004
N 0000870824/0 в частині визначення податкових зобов'язань по
податку на прибуток в сумі 2470,00 грн. та застосування фінансових
санкцій в розмірі 16390,00 грн. В частині позовних вимог про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від
11.11.2004 р. N 0000870824/0 в частині нарахування податкових
зобов'язань по податку на прибуток в сумі 25230,00 грн. та
застосування фінансових санкцій в розмірі 5070,00 грн. провадження
у справі припинено у зв'язку з відмовою від позову.
Не погоджуючись з рішенням та ухвалою місцевого і
апеляційного господарських судів, Спеціалізована державна
податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у
м. Харкові оскаржила їх в касаційному порядку і просила скасувати
рішення господарського суду Харківської області від 31.08.2005 та
ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
15.11.2005 в частині задоволення позову Державного
оптово-роздрібного підприємства "Обласний аптечний склад" та
прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В касаційній скарзі скаржник послався на те, що при прийнятті
оскаржуваних рішень судами було порушено норми матеріального та
процесуального права.
Позивачем надані письмові заперечення на касаційну скаргу, в
яких він послався на невідповідність доводів скаржника дійсним
обставинам справи і просив залишити касаційну скаргу без
задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського
суду - без змін. Представник позивача підтримав доводи цих
заперечень.
Представник відповідача (скаржника) підтримав доводи
касаційної скарги і просив її задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому
засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами
попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом спору у
даній справі є визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків
м. Харкова N 0000870824/0 від 11.11.2004.
Названим податковим повідомленням-рішенням підприємству
донараховано податкове зобов'язання у розмірі 27700,00 грн. по
податку на прибуток та штрафні (фінансові) санкції у розмірі в
21460,0 грн., в тому числі: по амортизації - податок на прибуток в
розмірі 2470 грн. і 1390 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Підставою для прийняття оскарженого повідомлення-рішення є
Акт від 08.11.2004 N 946/34-4/22654831 планової документальної
перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог
податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2002 по
30.06.2004.
Як зазначено в Акті перевірки, контролюючий орган,
перевіряючи правильність нарахування амортизаційних відрахувань
виявив їх завищення на суму 8,5 тис. грн., яке пов'язане з тим, що
підприємство позивача медичне обладнання, кіоски металеві, стенди,
вивіски, ваги відносило до 2 групи основних фондів і розраховувало
амортизаційні відрахування за ставкою 6,25% замість віднесення їх
до 3 групи і використання ставки 3,75%. Чим, на думку податкового
органу, позивачем порушені вимоги пп. 8.2.2, п. 8.2, пп. 8.6.1
п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" від 28.12.94 N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, із змінами і
доповненнями, (далі - Закон N 334/94-ВР) та наказу N 507
( v0507217-97 ) (v0507217-97)
від 19.08.97 Державного комітету України по
стандартизації, метрології і сертифікації "Щодо затвердження
Державного класифікатора України "Класифікація основних фондів".
До такого висновку контролюючий орган дійшов, посилаючись на
те, що розподіл основних фондів по групам, наведений у пп. 8.2.2
п. 8.2 ст. 8 Закону N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
є тотожним розподілу
основних фондів за групами, наведеними в Державному класифікаторі
України, та за нормами цього підпункту Закону N 334/94-ВР медичне
обладнання, кіоски металеві, тощо неможливо віднести до 2 групи
основних засобів тому, що вони не відносяться ані до побутових
електронних, оптичних, електромеханічних приладь та інструментів,
ані до іншого конторського (офісного) обладнання, устаткування та
приладдя до них, віднесених цією нормою до 2 групи.
Проте, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку,
що у вище вказаних нормативно-правових актах міститься лише
посилання на принципове розмежування відповідних груп.
Відповідачем не доведено, відповідно до яких принципів, якостей
або особливостей відповідних основних засобів контролюючим органом
зроблено висновок про необхідність віднесення вказаних основних
засобів підприємства саме до третьої групи, і неможливості
віднесення їх до другої групи.
Адже, в п. 8.2.2 ст. 8 Закону N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
наведено поняття основних фондів та перелік таких фондів,
віднесених до відповідних груп.
Оцінюючи вищезазначені обставини, суди правомірно виходили з
приписів Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні
засоби" ( z0288-00 ) (z0288-00)
, Закону України "Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
та визначили, що
наказами Державного оптово-роздрібного підприємства "Обласний
аптечний склад" була затверджена облікова політика підприємства,
відповідно до якої основні засоби віднесені до певних груп. Ці
накази були діючими, як на час перевірки, так на час прийняття
судових рішень. Проте, ані в акті перевірки, ані в подальших
документах контролюючим органом не вказано, яким чином і на
підставі яких ознак та характеристик ним зроблено висновок про те,
що медичне обладнання, кіоски металеві, стенди, вивіски та ваги не
можуть обліковуватися як основні засоби другої групи, а
відносяться до третьої групи.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку,
що донарахування позивачеві податкових зобов'язань - податку на
прибуток у розмірі 2470 грн. та нарахування штрафних санкцій по
амортизації безпідставне.
У касаційній скарзі Спеціалізована Державна податкова
інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
посилається, зокрема, на те, що висновки господарського суду
Харківської області відносно того, що за виявлені порушення
пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 та пп. 1.22.1 п. 1.22 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
податкові
зобов'язання не нараховувались, є безпідставними.
Проте, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого
висновку, що в спірному податковому повідомлені - рішенні вказано,
що донарахування проведені не тільки за порушення пп. 4.1.6 п. 4.1
ст. 4 Закону України N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а ще й за
порушення п. 5.9 ст. 5, пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 цього ж Закону.
Так, за порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України N 334/94-ВР
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
податковим органом проведені донарахування податку
на прибуток у розмірі 25230 грн. та нарахована відповідна штрафна
санкція - 5070 грн. ДОРП "Обласний аптечний склад" погодився з
донарахуванням цієї суми податку і фінансових санкцій та
відмовився від позовних вимог у даній частині, і ця відмова від
позову була прийнята судом першої інстанції.
За порушення пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
проведені
донарахування податкових зобов'язань у розмірі 2470 грн.
Отже, загальна сума донарахувань податку за порушення п. 5.9
ст. 5 та пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
співпадає з загальною сумою
донарахувань податку за податковим повідомленням-рішенням
N 0000870824/0 від 11.11.2004 - 27700 грн.
Тобто, суди дійшли правильних висновків, що фактично
донарахувань податку за порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону
N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в спірному податковому
повідомленні-рішенні контролюючим органом не здійснювалось. Таким
чином, нарахування штрафних санкцій в розмірі 15000 грн. за
порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону неправомірне,
оскільки в даному випадку законодавством передбачено нарахування
штрафу від сум донарахованих податкових зобов'язань. Висновки
судів попередніх інстанцій в цій частині відповідають дійсним
обставинам справи і не суперечать приписам пп. 17.1.3 п. 17.1
ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
перед бюджетними та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильності
висновків судів попередніх інстанцій, а оскаржені судові рішення
відповідають вимогам закону і матеріалам справи. Підстав для їх
зміни чи скасування не встановлено.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, судова колегія
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
залишити без задоволення, а рішення господарського суду
Харківської області від 31.08.2005 та ухвалу Харківського
апеляційного господарського суду від 15.11.2005 у даній справі -
без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку,
визначеними ст. ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.